Твір у форматі ЗНО: «Слово — бумеранг»
На мою думку, порівняння слова з бумерангом є дуже точним: цей різновид зброї австрійських племен має властивість повертатися на те місце, звідки його було запущено. Тож користуючись мовою, ми маємо не забувати про такі її властивості. Є чимало переконливих аргументів, якими можна довести слушність цієї думки.
По-перше, енергія кожного слова повертається добром чи злом до тієї людини, яка його вимовила. У народі про це кажуть: як гукнеш, так і відгукнеться.
Яскравим прикладом художнього осмислення дії слова-зброї є поезія Володимира Сосюри «Я знаю силу слова». Ліричний герой цього твору називає слово зброєю щастя: воно є квіткою в любові й штиком у ненависті. Як бачимо, слово — особлива зброя, здатна не лише вбивати.
По-друге, слово має надзвичайну силу, воно, як і зброя, може поранити людину або смертельно вразити її. Недарма в багатьох художніх творах слово порівнюють із мечем, кинджалом, ножем, шаблею. Мотив слова-зброї є одним із провідних у творчості Лесі Українки, Володимира Сосюри.
Згадаймо поему Лесі Українки «Давня казка», де пісні співця допомагали зламати опір ворога, завоювати серце коханої, боротися із соціальною несправедливістю. Війна ганебного «соромного діла» й слова, яке бореться за правду, на думку поетеси, триватиме, доки не настане «правда нова».
По-третє, як і бумеранг, до кожного з нас повертається енергія вимовленого нами слова. Та не просто повертається, а й множить добро чи зло у сіті.
За прикладами не треба далеко ходити. Гляньмо на сварку в громадському транспорті. Призвідець — якийсь один роздратований, агресивний пасажир. Його руйнівна енергія шукає виходу й «щедрим» покотом виливається на когось із попутників. Слово — відповідь-відсіч, — сутичка — лайка. Мить — і вже всі обляпані брудом найогидніших слів! Усі, а не лише той, хто першим сказав бридке слово, хоча він теж отримав своє.
Отже, слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й на того, хто її має, і на того, на кого вона націлена. Тому треба вміло поводитися зі словом, навчитися скеровувати його на добро, відповідати за свої слова, завжди добре думати перед тим, як щось казати.