Твір у форматі ЗНО: «Душа людини прагне до свободи» (варіант 1)

Безперечно, душа людини завжди прагне до свободи. На мою думку, свобода думки, свобода слова, свобода вибору — ті принципи, за якими має будуватись справжнє демократичне суспільство.

По-перше, обмеження у праві користуватись власною свободою може повністю знищити людину морально.

По-друге, зреалізувати себе в сучасному соціумі можна лише, якщо цьому сприяють демократичні засади.

Підтвердити свою думку хочу прикладом з літератури, новелою Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой твору майже повністю виснажився в місті, яке обмежувало свободу польоту його думок. Знаходячись увесь час у залізних рамках «моралі» міста, він не міг жити повноцінно, так, як йому того хотілось і як про це мріялось. «Залізна рука міста» затуляла красу від очей жителів, а душа людини завжди прагне до прекрасного. Саме тому головному герою було так важливо вирватись з-під влади міста, відчути свободу думки, досягти умиротворення.

Сьогодення завжди диктує правила, за якими потрібно жити. Минуле століття хапало особистість міцними лещатами соціалізму. Обмежувало свободу особистості усіма можливими способами. Сьогодні кожен має право вибору, але потрібно уміти цим правом користуватись. Цього року я маю обрати професію, яка може змінити усе життя. Я готуюсь до цього кроку, але хочу прийняти це рішення сама. Багато хто радить мені обирати престижні професії, але я хочу зробити так, як мені підказують мої внутрішні відчуття. І я впевнена, що зробивши цей вибір сама, я не буду про нього шкодувати.

Можна зробити висновок, що дуже важливо, щоб людину ніщо не обмежувало. Адже кожному з нас хочеться чинити так, як ми це бачимо, а не жити за вказівками інших людей. Кожен з нас прагне свободи.