Твір у форматі ЗНО: «До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця?»

Я твердо переконаний, що в найвідповідальніші моменти життя ми маємо дослухатися тільки до власного розуму, не піддаватися зрадливим емоціям, а обдумувати кожен крок. Таким чином ми зможемо відшукати правильний шлях на майбутнє.

Свою тезу можу довести переконливими аргументами. По-перше, важливі рішення не приймаються швидко, на все потрібен час. Часто режисер роками обдумує ідею фільму і всього за кілька місяців утілює її в життя. Людина має спланувати кожен свій крок, адже саме від нього залежить її майбутнє. По-друге, коли ми даємо волю своїм емоціям, то часто не підозрюємо про наслідки, що можуть стати фатальними.

Для підтвердження свого першого аргументу можу навести приклад з власного життя. Я закінчував школу минулого року. Задовго до вступної кампанії проаналізував список бажаних спеціальностей та вишів, де хотів би навчатися, адже від цього залежало моє подальше життя: які предмети складати на ЗНО, ким я буду працювати тощо. І після року навчання зрозумів, що вчинив правильно.

Аби проілюструвати другий аргумент, наведу приклад з роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Головний герой твору Чіпка Варениченко, завзятий хлібороб, після втрати своєї землі опускає руки, починає плисти за течією. Переконаний, що чоловік не обдумав власні вчинки, дав волю емоціям, тому просто пішов злочинним шляхом у своєму подальшому житті. Можливо, він навіть не підозрював про такі жахливі наслідки свого ж рішення.

Отже, у житті ми маємо дослухатися до власного розуму, а не керуватися емоційним станом, бо ж одного нашого рішення залежить і подальші вчинки, й майбутнє. Тільки обдумавши кожну деталь, можна обрати щасливе подальше життя.