Твір у форматі ЗНО: «Чи здатна книга змінити життя людини?»
Я переконана, що книга може кардинально змінити життя людини. З неї ми черпаємо знання, учимось на помилках героїв, вона з дитинства допомагає нам зрозуміти, що є правильним, а що ні.
Світ розвивається, удосконалюється з кожним днем. З’являються нові прилади, які полегшують наше життя. Телебачення, Інтернет захопили людей настільки, що деякі вже забули про те, яку важливу функцію має книга.
По-перше, книга — це найнадійніше джерело знань про світ, духовні цінності. Недарма в народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить». І справді, книги пишуть люди, які мають великий життєвий досвід, які, можливо, розуміють світ краще ніж ми. Книга безперечно допомагає нам краще пізнати людей навколо нас, усвідомлювати причини їхніх вчинків, розуміти їхній внутрішній світ.
Мене дуже вразила повість Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». У страшному світі, який описав автор, читання книг є державним злочином, стіни будинків — це великі телевізори, які безкінечно показують різноманітні реаліті-шоу. Головний герой — пожежник Гай Монтег, він зобов’язаний спалювати книги. Але у нього є страшна таємниця — він зберігає книги у себе вдома. Одного разу він вирішує прочитати одну з них, щоб перевірити, чи правда в ній написана лише нісенітниця, як переконує людей у цьому влада. Ця книга перевертає життя Монтега з ніг на голову. Телевізор починає дратувати його, а дружина дивує своєю неосвіченістю. І Монтег повстає проти влади. Він тікає із свого колишнього оточення й опиняться серед тих людей, які хочуть зберегти зміст книжок у своїх головах і передати їх нащадкам, тому що переконаний, що без книг людство приречене на занепад.
По-друге, книга допомагає людям чинити опір насильству. Якщо людина освічена, нею не може керувати інший, вона має свої переконання, і ніхто не може їх змінити. Саме тому радянська влада жорстоко знищувала письменників, які не хотіли коритися системі. Вона знала, що їхні твори зможуть розплющити очі народові, піднімуть суспільство на боротьбу. Насправді уряд дуже боявся таких людей, і, користуючись своєю владою, відчуваючи своє верховенство, змушував їх мовчати. Керівництво хотіло зробити так, щоб люди читали лише ті твори, в яких прославлялися комуністичні ідеї, і тоді б вони мали надійну підтримку серед народу. І був час, коли їм це вдавалося. Але не так легко змусити людей мовчати. Наш народ виявився сильнішим, ніж вважала влада. Твори дисидентів видавалися нелегально, попри всі заборони люди дізнавалися про страшні вчинки керівництва. Я вважаю, що діяльність дисидентів зіграла велику роль на шляху до повалення радянської системи.
Отже, книги дійсно можуть змінити життя людини, але тільки в тому випадку, якщо вона дійсно хоче цього, якщо вона готова до сприйняття чогось нового, якщо вона готова до змін у своєму житті. Книга дає нам надію на те, що рано чи пізно добро переможе зло, і у світі запанує справедливість.