Твір у форматі ЗНО: «Чи варто проявляти свою особистість через графіті?»
Я вважаю, що графіті — окремий вид мистецтва, тому ми можемо самовиражатися за допомогою малюнків на стінах. Райтери — люди, для яких балончик — пензлик, сіра цегляна споруда — полотно, а самі вони — справжні художники та майстри своєї справи, які знайшли цікавий спосіб для самовираження.
По-перше, вуличне мистецтво стає все серйознішим. Це не просто дитячі забавки й далеко не вандалізм. На стінах тепер малюють не беззмістовні зображення, а справжні картини на різні важливі соціальні теми. Зображення зачаровують і зворушують, підштовхують до роздумів, часом навіть дозволяють зрозуміти та побачити те, чого до цього часу ми не помічали. Буває, що такі малюнки зігрівають душі, пробуджують у людських серцях найсильніші почуття, які ховалися під шаром льоду. Кожне графіті має свою передісторію.
Яскравим прикладом цього є синьо-жовте графіті у Львові навпроти входу до Парку культури. На стіні великими буквами зображено надпис «Небесна сотня», а всередині кожної літери райтери написали прізвища героїв Майдану. Це тепер не просто стіна, а пам’ять про борців за Україну. Зараз навіть випадкові перехожі чи люди, які просто проїжджають мимо в громадському транспорті, не залишаються байдужими, серця їхні зворушують спогади про зиму 2013 року.
По-друге, графіті — повноцінний і рівноправний вид мистецтва, який дозволяє митцям цього напрямку розвивати свій світогляд, удосконалюватися та саморозвиватися. Тут, як і на будь-якому іншому мистецькому полі, існують свої правила, професійна конкуренція та кар’єрний ріст.
Не можна не згадати про фільм «Вихід через сувенірну крамницю». Це документальне кіно одного з англійських художників графіті, під псевдонімом Бенкі, особистість якого ще й досі не встановлена, хоча його настінні картини стали відомими на весь світ. У фільмі режисер описує своє життя та знайомство з Тьєррі, який, довідавшись про таємничого рейтера Бенксі, вирішив знайти його та взяти в нього інтерв’ю. Після їхньої зустрічі Тьєррі почав знімати на камеру, коли Бенксі малював, згодом сам захопився графіті, а потім став відомим та успішним художником. Найвизначнішою нагородою за «Вихід через сувенірну крамницю» стала премія «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм.
Отже, з усього сказаного вище випливає, що графіті — мистецтво самовираження, а не просто малюнок на стіні яскравими барвами, це — історія, яка полонить нашу увагу. Цей жанр живопису заслуговує на визнання. Не кожна картина відомого художника змусить людину відчувати стільки емоцій, скільки виникає від одного мимовільного погляду на розмальовану балончиком стіну.