Твір на тему: «Жити – значить боротися»


Рейтинг твору 3.65 на основі 26 голосів

На мій погляд, кожен має право сам вирішувати, що для нього означає жити. Одні вважають, що жити значить любити, інші впевнені, що мислити, а багато хто й справді впевнений в тому, що жити — значить боротися. Чому ж останнє переконання може бути слушним?

Я вважаю, що думка про те, що жити значить боротися, виникла у людей з життєвого досвіду багатьох поколінь. Адже кожному з нас постійно доводиться з чимось боротися: за своє здоров’я, щастя, добробут тощо. Постійно доводиться боротися і з самим собою: зі своєю невірою, лінощами і вадами. Саме це і є підтвердженням думки, що життя людини — постійна боротьба.

Яскравим прикладом життя як невпинної боротьби є життя та творчість видатної української поетеси Лесі Українки. У одному зі своїх віршів «Contra spem spero!» вона висловлює рішучість боротися з усіма життєвими негараздами і попри все перемагати. Красномовними є рядки з цієї поезії:

«Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити!».

У тому, що це не просто слова, не просто декларація, доводить приклад життя цієї вольової і сильної духом жінки. Адже кожен день їй доводилося боротися і з безнадією, і з хворобою, і з жалісливими поглядами друзів та рідних, які майже не вірили, що у такої хворої дівчинки є майбутнє. Але виявилося, що ця дівчинка мала неабияку силу духу. Леся Українка виборола в життя право не тільки на щастя, а й право на славу, на літературне визнання.

Така життєва позиція, як у Лесі Українки, викликає велику повагу. Не меншу повагу викликає і Григорій Многогрішний, герой автобіографічного роману Івана Багряного «Тигролови». Він боровся за людську гідність і честь, він вважав це за головне, а тому зважився втекти навіть зі страшного ешелону смерті. Та й надалі життя Григорія було постійною боротьбою, бо за інших умов він просто б не вижив, а якщо б і вижив, то втратив свою гідність.

Таких прикладів багато і в літературі, і в реальному житті. Отже, це ще раз свідчить про те, що по-справжньому жити — це не тільки мислити і любити, а ще й боротися.