Твір на тему: «Життєві шляхи Чіпки і Грицька» за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»


Рейтинг твору 2.67 на основі 3 голосів


На уроці української літератури ми прочитали соціально-психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Окрім Чіпки, яскравим персонажем твору є його друг Грицько Чупруненко. Що ж спільного і відмінного є в життєвих шляхах цих героїв?

Як відомо, Чіпка і Грицько обоє були родом із села, вони були одного віку. Але їхня доля склалася зовсім по-різному. Першою відмінністю стало те, що Грицько був сиротою. Можливо, саме це спонукало його вирушити заробляти гроші самостійно. Він цінував кожну копійку, тому став скупим та жадібним. Грицько мріяв про заможну дружину та тягнувся до багатих людей, трішки гордуючи бідняками. Але коли з багатою дружиною не склалося, то вони з Христею все одно стали гарними господарями і мали свій достаток.

Грицько жив чесно, але його наміри не були надто добрими. Він залишався егоїстом і дбав про себе, про свій добробут більше, ніж про інших. Автор гарно демонструє ці якості Грицька на прикладі його дружби з Чіпки. Він не впускав можливості збагатитися за його рахунок, одночасно зловтішаючись з негараздів свого друга.

Зовсім іншим виріс Чіпка. Він теж вмів і любив працювати на землі, гарно він хазяйство. Але разом з тим, у ньому завжди відчувався дух справжнього бунтівника. Він прагнув боротися за правду, за волю. Чіпка не розумів, чому життя таке не справедливе. Парубок намагався змінити це усіма доступними йому засобами, які не завжди були чесними.

Чіпка був гарним хлопцем, але обрав не той шлях. Парубок був надто слабим, щоб вирішити ті проблеми, що він мав. Селянин прагнув помсти за своє зруйноване життя. Замість того, щоб працювати і намагатися повернути собі землю, він почав часто з’являтися у компанії п’яничок, а згодом і зовсім втратив здатність відрізняти добро від зла. І навіть вогонь кохання до Галі не зміг вивести його душу з пітьми.

Отже, Чіпка і Грицько є в деякому сенсі протилежними персонажами, які пішли зовсім різними життєвими шляхами. Чіпка чинив аморально, але завжди мав гарні наміри і піклувався про інших. Усі свої погані вчинки він робив не через власну корисливість, а через нездоланне бажання досягти справедливості. Грицько ж ніколи не робив нічого злочинного, але це не заважало йому бути ницим, підлим та заздрісним у душі. Незважаючи на те, що Грицько обрав більш правильний шлях, Чіпка залишається мені ближчим. Адже обираючи свою життєву дорогу, він просто заплутався та не зміг знайти вихід. Це викликає справжнє співчуття.