Твір на тему: «Як впливає художня спадщина на життя людини та суспільства»


Рейтинг твору 3.88 на основі 16 голосів


Як не дивно, усі ми залежимо від художньої спадщини, яку нам залишили наші талановиті співвітчизники. Чому я так думаю? Тому що кожну країну можна пов’язати з якоюсь конкретною особою, а точніше саме з тим, що вона подарувала своїй державі, і я говорю не про матеріальні подарунки, адже, повірте, імена меценатів, які жертвували гроші на розбудову міст, на створення лікарень і шкіл, швидко, нажаль, дуже швидко забуваються, а ось справжні витвори мистецтва завжди залишаються у пам’яті цілого народу. Ось тільки задумайтесь! Коли ми говоримо Пушкін, Рєпін чи Чайковський, то відразу згадуємо про Росію. Коли чуємо про Штрауса, Гофмана або Гете, то в нашій уяві моментально вимальовується образ неповторної Німеччини. Коли ж зустрічаємось з творчістю Шевченка, Леонтовича чи Гапчинської, то розуміємо, що це щось близьке, рідне, що це наше, українське. Але я хочу звернути вашу увагу не на цих відомих особистостей, а саме на важливість їх творчого доробку у житті кожної людини та суспільства в цілому.

По-перше, від художньої спадщини значно залежить рівень культури країни. Згадаймо часи Радянського Союзу: арешти творчих діячів, безцеремонна цензура, заборона працювати у різних художніх напрямах, чіткі рамки роботи представників культурного прошарку країни. І що з того вийшло? Страждали не тільки письменники, художники, поети чи композитори, а страждав люд. Народ не міг самостійно виховати в собі почуття прекрасного, населення Союзу було обмеженим у своєму творчому розвитку, люди не вміли сприймати красу, тому потихеньку і вмирала самобутня культура, а вслід за нею помирали цілі нації, бо втративши культуру, втрачали свій неповторний лик.

По-друге, художня спадщина - це приклад повноцінного зв’язку поколінь. А чому ні? У літературних, музичних, художніх творах ми часто зустрічаємось з історичним минулим. Геній української літератури Тарас Шевченко майже завжди брав теми для своїх творів з життя українського народу, а зараз ми, сучасна молодь, можемо познайомитися з певним періодом історії своєї землі у досить цікавій формі - просто прочитавши декілька поем українського Кобзаря. Мені здається, що така форма подачі матеріалу надзвичайно цікава для мільйонів українців, тому вважаю, що доки ми зберігаємо оці витвори мистецтва - доки і зберігаємо нашу історію.

І, по-третє, художня спадщина дозволяє поглянути на світ різними очима, побачити різні точки зору на життя, а це допомагає людині об’єктивно сприймати усі події, формувати свій незалежний погляд.

Отже, художня спадщина відіграє важливу роль і значно пливає на життя людей. Саме вона виконує возз’єднуючу функцію і робить з окремих жителів єдину націю, єдиний народ. Тому хочу попросити вас не забувати отих достойних людей, наших митців, які прославили Україну на цілий світ, які зробили нас культурною нацією і наповнили наші життя неповторними фарбами.