Твір на тему: «Як відродити духовність людини»


Рейтинг твору 3.71 на основі 94 голосів

Душа людини — це те, чого не можна купити, чого не можна надбати. Її неможливо побачити, неможливо відчути на дотик. Проте людину без душі важко не помітити — вона сіра і неемоційна; у її серці немає місця ні жалю, ні радості. Їй не властиві звичайні людські відчуття, такі, як біль, любов, співчуття. Людина без душі — це найстрашніше, що може трапитись на життєвому шляху.

Часом буває, що людська душа втрачає свої властивості під впливом зовнішніх факторів. Часто людина не має влади над тим, що її оточує, що нею керує та що творить її майбутнє. Знаходячись під тиском негативу та зла, людина губить чистоту своєї душі, мимоволі вбиває духовність.

У світі, де матеріальні цінності беруть верх над духовними, де люди вважають, що за гроші можна купити і продати все, дуже важко відродити втрачену колись духовність. Проте, як відомо, не існує нічого неможливого: будь-яка праця рано чи пізно отримує свою винагороду.

Щоб відродити духовність людини, потрібно попрацювати на славу. Передусім людина, яка прагне знову набути людяності, повинна переосмислити свій сенс існування. Іноді люди усе своє життя блукають без певної мети; їхнє життя схоже на хаос. Той, хто має конкретну мету, знаходить конкретні шляхи її досягнення. Душа людини, яка йде за певною ідеєю, у житті якої існує сенс, не може залишитись без змін, подолавши шлях до істини.

Щоб відродити духовність людини, необхідно заново переглянути свої пріоритети. Людина, на першому місці у якої стоять правильні духовні цінності, обов’язково досягне успіху. У наш час люди стали рабами своїх речей. Вони осліпли у гонитві за матеріальними цінностями, їх набуття стало першочерговим завданням суспільства. У зв’язку з цим людство поступово гине, втрачаючи свою набуту віками духовність. Переглянувши свої пріоритети, люди б зрозуміли, що причиною їх бід та нещасть є піднесення матеріального над духовним.

Душа — це найбільший скарб людини. Вона дається задля того, щоб у темні часи давати людині надію, не дати їй опустити руки перед нездійсненними, здавалося б, речами. Душа схожа на теплий вогник свічки, яка горить у темряві невідомості. Вона робить людину особливою, наділяє її неповторними властивостями та відчуттями. Бережіть свою духовність: це єдине, що залишиться у вас перед обличчям вічності.