Твір на тему: «Випробування» за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»


Рейтинг твору 3.92 на основі 167 голосів

Оповідання Джека Лондона «Жага до життя» справляє приголомшливе враження. Як тільки починаєш його читати, опиняєшся у напруженні від першого і до останнього рядка, затамувавши подих, стежиш за долею героя і віриш, що все ж таки він залишиться живим.

Оповідання починається розповіддю про двох товаришів, які мандрують Аляскою у пошуках золота. Вони рухаються з останніх сил, голодні та змучені. Останньою можливістю вижити в таких умовах може стати лише взаємна підтримка. Але не витримує випробування на міцність Білл, він виявляється нікчемним другом: залишає товариша з ушкодженою ногою, яку той підвернув, переходячи кам’янистий струмок. Головного героя охопив розпач, бо він залишився із травмованою ногою один серед безлюдної пустелі. Він ніяк не може повірити, що Білл насправді остаточно залишив його, бо сам ніколи не зміг би так зробити. Він вирішив, що скоріше всього його друг буде чекати біля схованки, де вони разом сховали запаси їжі, здобуте золото, патрони. І лише ця надія веде його, допомагаючи йти, перемагаючи холод, голод, страшенний біль у нозі та страх самотності.

Не передати словами те розчарування, яке випробував наш герой, коли побачив порожню схованку. Його товариш не просто зрадив його вдруге, а прирік на вірну смерть, забравши усі припаси. І тоді герой приймає рішення: дійти, незважаючи ні на що, вижити всупереч усьому. Він збирає в кулак усю мужність та волю і починає боротися за своє життя. Він намагається ловити голими руками куріпок, захищатися від голодних вовків, їсти корені рослин і повзти, повзти, повзти, вже коли не можливо йти, обдираючи коліна до крові.

Раптом на своєму шляху йому попадається тіло Білла, якого загризли вовки. Не допомогли йому вижити ні зрада, ні золото, яке було поряд з Біллом до останнього. Але не має ніякого значення це золото для героя оповідання, він розуміє, що найдорожче, що йому потрібне, — це життя. І все більш небезпечним та важчим становиться його шлях. А тут ще у нього з’являється супутник — хворий та голодний вовк. І починається боротьба між ослабленою людиною та звіром. Стає очевидним, що виживе лише один, хто зможе перемогти. Людина не може розслабиться ні на хвилину, вона позбавлена сну та відпочинку, бо на неї чатує вовк. Як тільки людина закриє очі, то відразу почує на собі вовчі зуби. Але, не дивлячись ні на що, герой оповідання врешті-решт доходить до людей і стає переможцем у цьому випробуванні.

Сюжет оповідання надзивчайно напружений. Жодними словами не передати переживання, коли читаєш про те, як декілька днів людина з останніх сил повзе до корабля. Іноді здається, що люди навіть не помітять його. Але добре все те, що добре закінчується: наш герой був врятований.

Тільки любов до життя та величезна сила волі, мужність допомогли людині перемогти у двобою зі смертю. Це оповідання вчить нас, що навіть в безвихідній ситуації треба зібратися із силами, вірити у краще та боротися за життя.