Твір на тему: «Втілення у байці Євгена Гребінки «Ведмежий суд» погляду народу на чиновництво»

Рейтинг твору — 5 на основі 1 голосів

Відомий український поет і письменник Євген Гребінка залишив після себе велику літературну спадщину. Він написав багато милозвучних поезій, романсів, повістей, але особливе місце у його творчості посідали байки. Одна з найбільш яскравих — «Ведмежий суд».

Байка «Ведмежий суд» у більшості читачів викликає гірку посмішку. За сюжетом твору Лисичка звертається до суду зі звинуваченням до Вола, який, за її словами, пив брагу і їв сіно на панській винниці. Судді уважно вислухали Лисичку і провели засідання, по закінченню якого Волу був винесений смертельний вирок. Та чи був цей вирок справедливим?

Провина Вола полягала лише в тому, що він їв сіно на панській винниці, але ж він просто не пішов проти своєї природи. Та судді цього не могли зрозуміти, бо він не був одним з них: «Коли б він їв собі м’ясиво», Вола могли б зрозуміти і навіть виправдати, бо й самі були такими. Та Волу навіть слова не дали сказати на свій захист, перебили і швиденько засудили. Хоча суд і проходив «трохи не цілі сутки», але він так і не став справедливим. Особливо Ведмедя та Вовків обурило те, що Віл «ситенький був». Хіба ж він мав на це право, коли цей привілей належав лише суддям: треба було терміново «за такі гріхи його четвертувати».

У байці «Ведмежий суд» Є. Гребінка дає зрозуміти, наскільки беззахисні прості люди перед беззаконням та свавіллям чиновників. Хоча начебто суд і був проведений за всіма правилами, але справедливим його не назвеш. Як і в більшості подібних випадків, на ведмежому суді торжествує не справедливість, а влада і сила. Чиновники, як завжди, судять із вигодою для себе, бо вирішують Вола стратити, а його м’ясо «розідрати суддям на рівні часті».

Таким чином, у своїй байці «Ведмежий суд» автор не тільки надає об’єктивну оцінку діям чиновників різних рівнів, а й виражає думки народів про свавілля можновладців. Зажерливість, продажність, несправедливість суддів — такий він, «ведмежий чиновницький суд», саме так про нього думає автор, саме так думає і народ.