Твір на тему: «Вона була як голос України» за твором Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Творчість Ліни Костенко — це поетична зрілість та мужність сучасної української літератури, почуття відповідальності перед минулим, сьогоденням і майбутнім, небуденний талант, непоступливість у доленосних питаннях і безкомпромісність. Найбільш відомим твором Л. Костенко вважається історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який було надруковано у 1979 році.
«Маруся Чурай» — це не просто поганьблена і обікрадена історія українського народу, не тільки художня енциклопедія життя наших співвітчизників середини XVII століття, це ще й мисляча історія, яка осмислює саму себе, це збірка одвічних мотивів духовного буття українців.
Головна героїня роману – Маруся Чурай. У її образі гармонійно переплелося загальнолюдське і особисте. Ця дівчина – творча натура, а тому має особливу, ніжну і вразливу душу. «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа». Так про неї говорить один з героїв твору Іван Іскра. Саме йому доля судила бачити Марусю у двох іпостасях – художника незвичайного таланту і коханої дівчини.
Роман «Маруся Чурай» починається сценою суду, в якому ми бачимо ставлення інших героїв твору до талановитої дівчини. Для одних вона звичайна вбивця, а для інших — душа народу і велика гордість. Сама Маруся дуже болісно переживає зраду свого коханого Гриця, переживає, що він загинув, випивши отруту, яку дівчина приготувала для себе. Їй здавалося, що «нікому немає гірше в світі», як їй. Крім того, Маруся розуміла, що «нерівня душ — це гірше ніж майна», бо про це довів їй сам Гриць, який був запопадливий перед багатством і непевний у своїх поглядах: «Від того кидавсь берега до того, любив достаток і любив пісні».
На прикладі героїні роману, яка була «як голос України», Ліна Костенко доводить читачам, що історія українського народу, як і історія будь-якого іншого народу, складається з мільйонів окремих людських доль. Окрім Марусі, у творі зображена ціла низка різноманітних образів: пересічних і талановитих, трагічних і щасливих. Це і мужні Іван Іскра та Лесько Черкес, і легендарний Богдан Хмельницький, і мудрий дід Галерник, і багато інших. Саме вони допомогли Марусі визначити своє місце і місце свого таланту у власному житті.
Усвідомленням дівчиною своєї причетності до долі народу, великим прозрінням для неї став довгий шлях на прощу до Київської лаври. На цьому шляху Маруся побачила і минуле, і тогочасне горе розтерзаної України, вона зрозуміла, що її горе було нічим у порівнянні з трагедією українського народу. Від дотику до страждань співвітчизників душа Марусі наче ожила, дівчина зрозуміла своє призначення, як повинні зрозуміти своє призначення і ми з вами.