Твір на тему: «Вірність своїй справі і коханню» за твором Юрія Яновського «Шаланда в морі»


Рейтинг твору 4.14 на основі 7 голосів

Нещодавно ми прочитали роман Юрія Івановича Яновського «Вершники». Однією із новел була «Шаланда в морі». Автор зображує надзвичайну, тривожну, дуже небезпечну ситуацію, що трапилася з рибалками в крижаному морі. Юрій Яновський возвеличує подружню відданість, гуманні основи життя, народну мораль.

Дії відбуваються в морі та на його березі. «Мусій Половець усе життя прожив біля води. Він був вправним рибалкою, любив спостерігати за вітром, за хвилями, за поведінкою птахів і за найменшими змінами в природі передбачав погоду». Мусій Половець — людина чесна, справедлива, віддана своїй справі. Він намагається врятувати артільну шаланду, змагаючись з крижаними хвилями. У чоловіка відбувається своєрідний двобій з морем. Мусій знає, що він має допомогти: «Наша артіль бідна і кидати шаланду в морі не годиться». Вражає відданість Половця. Він з останніх сил бореться з хвилями, штовхає перекинуту шаланду, адже знає, що артіль і так має скрутні часи. Чоловік упевнений, що нехай навіть не виживе він, зате врятує шаланду, яка годує бідних рибалок. Мусій рятує людське добро не заради себе, а на благо інших. Половець знає, що у нього є дружина, сини, котрим буде важко без чоловіка й батька, але ж він хоче допомогти людям. Друзі Мусія уже й не вірили в щасливий кінець.

У новелі присутній дуже яскравий образ Половчихи. Це дружина Мусія. Лише вона залишилася на березі моря й віддано чекала свого чоловіка: «…одежа на ній віялась, мов на кам’яній, вона була висока та сувора, як у пісні». У той страшний проміжок часу, поки Половчиха шукала у хвилях свого чоловіка, вона згадала й свої дівочі роки. До жінки залицялися, сваталися багаті й заможні, та серце її обрало простого рибалку Мусія Половця. Ззовні Половчиха не показувала своїх переживань, але ж що коїлося в її душі... Вже насунувся туман, та жінка не рушить з місця. Сцена чекання на березі штормового моря нагадує нам образ Ярославни з героїчної поеми «Слово про похід Ігорів». Як на мене, ці жінки — своєрідний символ вірності своєму коханню.

На щастя, сміливим завжди щастить! Бог почув молитви Половчихи. Мусій зостався живим. Так, чоловік не хотів кидати шаланду, штовхаючи човна поперед себе, плив за ним. Половчиха допомогла чоловікові вийти з моря й впоратися з врятованою шаландою, а потім «подружжя Половців пішло до домівки… вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя». Я впевнена, що неймовірна сила любові дружини залишила живим Мусія Половця.

Отже, ми переконалися, що новела збагачена образами, що наповнені вірністю своїй справі та коханню. Було б дуже добре, якщо таких відданих стало більше. Приємно знати, що у тебе така вірна, терпляча дружина, як Половчиха. Побільше б таких відданих своїй справі чоловіків, як Мусій Половець. Мало чоловіків, котрі будуть жертвувати своїм здоров’ям, часом чи життям заради інших!