Твір на тему: «Він серцем біль народу чув» за поемою Володимира Сосюри «Мазепа»
Де взять тобі своїх Месій,
Коли і я такий, як всі?
Поема В. Сосюри «Мазепа» мала тяжку долю. Вона була заборонена десятки років, та ще цей поетичний твір був значним явищем в українській літературі. Прозорість і легкість віршування, емоційна насиченість і образність — це безперечні докази неперевершеної майстерності автора поеми, талановитого українського поета. Поема написана у кращих традиціях романтизму: блискавичне втілення у життя всіх задумів, наївні клятви, любовний трикутник, головний герой, наділений усіма необхідними чеснотами, і пристрасні почуття.
Яким же постав у поемі славетний лицар Іван Мазепа? Спочатку він був чорнобривим ловеласом, фаворитом польського короля:
«Він дарував на мить любов
І знов, байдужий, далі йшов».
Мазепа був всебічно обдарованим юнаком, він мав безстрашну вдачу, велику фізичну силу, поетичні здібності і шляхетні манери.
Вже будучи юнаком, лікуючись від поранення, Іван Мазепа згадував своє дитинство. Його мати, яка була ігуменею монастиря, дала синові гарну освіту. Саме вплив матері і шкільна освіта допомогли усвідомити юному Іванові свій обов’язок перед Батьківщиною. Вчителька черниця казала йому:
«Свою любов до України,
Вмій влити в формули чіткі.
Умій спинить гарячу кров,
Рух нерозважливий руки,
І стиснуть серце, коли треба.
Хай пада все, палає небо,
А ти іди спокійним кроком
До точки, що намітив оком».
Трудно не погодитися з цими словами й сьогодні. Адже і нашим сучасникам, будівельникам незалежного майбутнього України, патріотизм треба проявляти в малих, але конкретних справах, а не у високих словах. Нашій Батьківщині потрібні люди, які знають, чого хочуть, а не проповідники-базіки.
У своїх хворобливих видіннях Іван Мазепа побачив і свої майбутні стосунки з російським царем, і свій вплив на Петра І, і зраду у Полтавській битві. М. Сосюра дає читачам зрозуміти, що Петро І використовував нашу країну тільки заради досягнення власних цілей, тому зрада Івана Мазепи цілком виправдана.
Коли Іван одужує, то він назавжди покидає розкішні замки польської шляхти і відправляється назустріч трагічній долі, служінню українському народові. Через усю поему проходить тема бажання Мазепи послужити рідній Україні. Вірний ідеям романтизму, В. Сосюра інколи перебільшує, тому час від часу здається, що герой його поеми жив «в іншому вимірі цілей і цінностей»:
«Чужі героям почуття
Людини тихої, малої.
В його душі, нічим не скутій,
Жіночі образи забуті
Живуть, як відгомін, як тінь».
Взагалі, поема В. Сосюри «Мазепа» незвичайно світла, майстерна і легка, вона привертає увагу до загадкової постаті гетьмана Івана Мазепи, розповідає нам про його життя і подвиг заради рідного українського народу.