Твір на тему: «Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Бориса Грінченка «Грицько»
Один із творів відомого українського письменника Бориса Грінченка, в якому він відтворює життя тогочасних селянських дітей — оповідання «Грицько». Це цікава розповідь про двох сільських хлопчиків Грицька і Семена. Вони жили в одному селі, були однолітками, але не дружили. Надто різні ці два хлопчика були за своїми звичками, уподобаннями і характерами. Хоча й жили Грицько та Семен по сусідству, але їхні родини були різного достатку.
Батько Грицька був зовсім не вбогим, тому родина ніколи не знала нестатків, а хлопчик зростав, оточений піклуванням і любов’ю. Він ріс товариським, веселим і лагідним. А ось Семену судилося зростати з бідною матір’ю-вдовою. Хоча вона тяжко і багато працювала, але зі злиднів так і не могла вибратися. Тому хлопчику ніколи не купували солодощів, він погано харчувався і був бідно зодягнений. Навіть тоді, коли їхній садок приносив гарний врожай, мати не дозволяла Семену їсти вишні та яблука: вона збирала їх і продавала, щоб на виручені гроші купити хоч щось собі і синові. Всі ці нестатки і злигодні наклали відбиток на характер Семена: він був відлюдькуватим, суворим і замкненим, бо почував себе ніяково від страшної бідності.
Хоча люди і вважали Семена та його матір злими, але насправді це було зовсім не так. У Семена вся задиркуватість і зло були показними. Просто таким чином він захищав себе і свою гідність. Грицько ж не міг цього зрозуміти навіть тоді, коли батько йому зауважив, що, можливо, вони і не були б такими злими, якби не злигодні: «Як живеш, недоїдаючи щодня, та б’єшся, як риба об лід, заробляючи, то не будеш веселий».
Через усе це хлопці й не могли потоваришувати. Одного разу вони так посварилися, що Семен навіть вдарив Грицька, але сам не втримався і скотився з крутого берега річки у воду та став тонути. Грицько миттєво забув образу, кинувся Семенові на допомогу і врятував хлопчика. Мати Семена не знала, чим подякувати Грицьку за те, що той врятував життя її сина, і тричі його поцілувала, а дядько Тарас сказав хлопцеві, що з нього виросте добрий козак. З того часу Грицько і Семен стали найкращими товаришами.
Своїм оповіданням Б. Грінченко доводить просту істину: за будь-яких обставин людина повинна жити в мирі та злагоді з іншими, повинна бути готова прийти на допомогу, вміти розуміти інших і завжди залишатися людиною. Прикладом цього може бути головний герой оповідання Грицько.