Твір на тему: «Веселість серця – життя для людини» за творчістю Григорія Сковороди


Рейтинг твору 4.01 на основі 132 голосів

«Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями, не мандруй по єрусалимах», бо щастя, на думку Г. Сковороди, не тільки поруч, а «всередині тебе», у чесній душі, у чистому серці, у прагненнях дотримуватися законів Божих.

Цю думку Г. Сковорода буде культивувати у найрізноманітніших обставинах, сентенціях і варіаціях. А найлаконічніше видатний український письменник, громадський діяч і філософ передасть її у формулі: «Щастя твоє і світ твій, і рай твій і Бог твій всередині тебе є». На думку Г. Сковороди, досягти і пізнати щастя означає дослухатися голосу свого серця, тобто «внутрішнього голосу», який допоможе сповна увійти у «храм свій», жити в гармонії з природою і світом, людьми і Богом, адже щастя приносить тільки те, що передбачене «блаженною натурою».

«Те, чого прагнеш, з тобою.

Воно, друже, — всередині тебе,

Якщо задоволений долею, будеш спокійний.

Не той щасливий, хто бажає кращого,

А той, хто задоволений тим, чим володіє.

(«Дізнайся, що називаю щасливим життям»)

Проте для дійсно щасливого буття потрібні ще знання і мудрість.

Г. Сковорода добре розумів прогресивність і значення культури та науки. Але найбільшу увагу філософ приділяв людській мудрості, яку сприймав, як досить широке поняття, що охоплювало і зміст життя, і знання. Як він вважав, для іншої передумови щастя, так званого вибору натурального, природного, «сродного» щастя», пошуку місця людини в житті суспільства потрібна мудрість. А щастя та радість приносить саме сродна праця, саме вона додає наснаги, впевненості, сил, саме вона «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». Адже поряд з кожним Бог, і «без Бога ні до порога, а з ним ходить за море». Ці та деякі інші ідеї Г. Сковорода трансформував у багатьох своїх байках, зокрема «Орел і Черепаха», «Жайворонки», «Дві курки», «Собака і Кобила» та багатьох інших.

Джерелом світогляду Г. Сковороди, без усякого сумніву, була Біблія, яку філософ сприймав, як найдосконаліший алегоричний і поетичний світ, в якому і закодована найважливіша для людства істина. Біблійні ідеї, мотиви, сюжети переплавлялися в горнилі незвичайного таланту непересічного філософа на самобутні, як за художньою формою, так і за ідейним та тематичним спрямуванням.

Г. Сковорода став справжнім провідником українського просвітництва, ідейного руху людини, яка прагнула покращити тогочасне суспільство й усвідомити, що кожен сам творець свого щастя. Письменник у своїх творах декларував власну цінність кожної окремої особистості, радив з повагою дивитись на своє життя та на себе. Сам Г. Сковорода не спокусився ані грошима, ані славою, а найдорожчим скарбом для нього завжди залишалася чиста душа.