Твір на тему: «Великдень»


Рейтинг твору 5 на основі 1 голосів


Квітневий ранок. Він ступає на вулиці галасливого міста, даруючи перші теплі промені сонця, перші струмочки, великі брудні калюжі і першу слабеньку травичку. Птахи починають співати все голосніше й веселіше, але людям поки веселитися рано: кінець Великого посту. Все так і кличе тебе веселитися, жити на всю широчінь і в тому ж дусі, але щось зупиняє. Серце, яке секунду тому раділо весняному сонечку, сковує тихий сум. Навіть природа плаче струмочками, потоками скорботи. Щороку перед нашими очима постає преображення навколишнього світу, ніби преображення й очищення душі до Великодня: під товщами снігу показуються листочки, на неживих сухих гілках набухають бруньки. Хіба не диво?

Нарешті пасхальне Богослужіння! Вночі народ збирається біля відкритих навстіж храмів. Небо чисте-чисте, суцільно прикрашене розсипом зірок. Навіть небеса святкують Великдень.

Радість переповнює всіх: чорний одяг священнослужителів змінився на яскраво-червоний. Тихе потріскування свічок, старенькі в нових червоних хустинках. Так, щастя існує.

Перша година, друга, вже підходить до третьої, як раптом з амвона чується переможне:

– Христос Воскрес!

І тут люд радісно відповідає в усі свої сили:

– Воістину Воскрес!

Лунають великодні співи, в храмі, як гуркіт грому, звучать урочисті слова:

– Христос Воскрес!

– Воістину Воскрес!

Спати вже не хочеться. Адже о четвертій годині ранку починається освячення пасок і яєць. Плетені кошики з дбайливо укладеними в них різнокольоровими яйцями, пишними пасками, прикриті червоними серветками, шикуються в дружні ряди уздовж центральної доріжки. Священик все кропить святою водою, тим самим освячуючи пасхальну трапезу.

На вулиці світло, 5:00 ранку. Лінія горизонту прикрашена рожево-червоною смужкою світанку. Світ святкує Великдень.

І ось приходиш додому. Згадуєш, що весь Великий піст мріяв про великий шматок медового торта і смаженої курки. Нетерпляче береш найбільшу тарілку, накладаєш в неї безліч всякої смакоти, заздалегідь приготованої з вечора, потім задумливо з хвилину дивишся на неї, ставиш на стіл та йдеш спати.

Христос Воскрес!