Твір на тему: «Вчителем початкових класів має бути лише справжня людина»


Рейтинг твору 4.27 на основі 22 голосів

Є професія у світі —
Серце віддавати дітям!

Шкільні роки — час, який ми завжди згадуємо з посмішкою на обличчі, це той період, який буде жити в нашій пам’яті вічно. Ті години, дні, тижні, роки тягнулися довго, але в той же час дуже швидко промайнули. Школа — місце, де ти зустрів своїх кращих друзів, вперше закохався й розчарувався, це перше поле для маленьких перемог і поразок. Але що б не ставалось, успіх чи невдача, завжди поруч стояли твої старші товариші — учителі. Вони допомагали тобі, давали мудрі поради в непрості хвилини та відкривали тобі маленькі таємниці життя. Вони вкладали в тебе свою душу, аби ти став хорошою людиною. Немалу роль у тому шкільному вирі подій грала й перша вчителька. Школу не просто так називають другим домом, а першу вчительку — другою мамою. Ця людина не лише вчила тебе читати й рахувати, вона певним чином формувала твій характер. Видатний письменник й один із кращих тогочасних учителів Василь Сухомлинський говорив, що праця вчителя - формування людини, і це покладає на них особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити. Ставлення дитини до навчання, однокласників і світу в цілому — теж частково заслуга першого вчителя.

Маленького школяра можна порівняти з губкою: він всмоктує величезну кількість інформації, але не завжди знає, що з нею робити. Дитина семи-дванадцяти років дуже сприйнятлива й вразлива, тому будь-який негатив може позначитися на її характері та поведінці. «Володарювання над дітьми — одне з найважчих випробувань педагога, один з показників педагогічної культури… Цінувати довіру, а, значить, і беззахисність дитини — ця педагогічна мудрість має збагатить всю нашу роботу», — писав той же Сухомлинський. Педагог початкової школи має жити інтересами дітей, він мусить уміти знаходити підхід до кожного, розуміти страхи й переживання малечі. Він повинен вчити грамоті і в той же час розважати дітей, щоб їм було цікаво вивчати математичні знаки й дії. Справжня перша вчителька — педагог, психолог і товариш одночасно. Вона повинна бути зразком, ідеалом поведінки, людиною з великої букви. Такі риси, як доброта, чесність, благородство, щедрість, відданість роботі, сміливість та багато інших чеснот мусить мати в арсеналі вчитель початкових класів, адже саме від нього залежить характер дитини. Те, що посіє в душу дитини перша вчителька, супроводжуватиме потім людину аж до старості.

Дитина — це дзеркало морального життя не лише батьків, а і їхніх наставників у школі. Завжди, подивившись на клас, спостережлива людина може сказати слово про їхню першу вчительку. Доброта дає відбиток на дружності та згуртованості колективу, чесність — на відвертості та щирості учнів, строгість — на їхній поведінці під час уроків. Учителя, який мав своїх улюбленців, можна виявити по напруженій атмосфері в аудиторії, яка межує із заздрощами й підлістю. Через надмірну крикливість та драконівську вдачу «другої матінки» діти, що ходили по стійці «струнко», мають низьку самооцінку, вони ніби налякані чимось, а в дорослому житті не можуть самостійно прийняти важливі рішення чи зробити рішучий крок на шляху до власного щастя.

Учитель — перший і головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу до знань, повагу до науки, культури, освіти, тому батькам слід з усією серйозністю поставитись до вибору початкової школи та класу. Пам’ятайте, що перший вчитель має бути справжньою людиною.