Твір на тему: «Уроки, які я винесла з роману «Злочин і кара» Федора Достоєвського»


Рейтинг твору 3.91 на основі 141 голосів

Нещодавно я ознайомилась із романом Федора Достоєвського «Злочин і кара». Цей твір вразив мене до глибини душі, він багато чому може навчити.

Головний герой твору Родіон Раскольников живе дуже бідно. Його сестра виходить заміж за лихого чоловіка, якого не кохає, в надії, що він допоможе їй оплатити навчання. Родіона така несправедливість не влаштовує. Він вирішує вбити стару кредиторку, щоб пограбувати її, продати цінні речі, допомогти сестрі й зажити, як нормальна людина. Крім того, він вирішує перевірити, хто він: «тварюка тремтяча» чи «той, хто право має». Родіон зарубує стару жінку сокирою, але разом з нею йому довелося вбити ще й сестру кредиторки, добру жінку Лизавету, яка невчасно прийшла в гості. Родіон переживає страшні душевні муки, він боїться покарання за свій злочин. Він розуміє, що не належить до «вищих людей», тому що потребує людської любові й має почуття. Врешті, Родіон починає ненавидіти себе за слабкодухість. Він розуміє, що вбивство нікому не покращило життя. Його очікування не справдились, і Раскольников зізнається в злочині, за який відбуває покарання в Сибіру.

Таким чином, бачимо, що жодні благі наміри не можуть виправдати страшних вчинків. Головний герой хотів перевірити свої сили, покращити життя родині, а в результаті він позбавив життя двох людей, обрік себе на душевні муки, а його мати, дізнавшись про страшний вчинок сина, померла. Тож виникає питання: чи досягнув Раскольников бажаного? Чи примножив він своїм вчинком добро? Звичайно, ні.

Я переконана, що, якою б злою й жорстокою не була людина, вона має таке ж право на життя, як і всі люди, і ніхто на світі не має права позбавляти її того, що вона має. Адже є люди, які люблять її такою, якою вона є, які дуже горюватимуть за нею. Потрібно всі проблеми й негаразди вирішувати мирним шляхом, досягати бажаного своїми силами, а не за рахунок інших людей, їхнього життя й здоров’я.

Потрібно пам’ятати, що те, що ти зробив, завжди повернеться назад. І якщо тобі не шкода себе, подумай про своїх рідних, батьків, дітей. Як вони перенесуть твій вчинок? Адже для батьків їхня дитина завжди найкраща, вони пишаються нею й хочуть, щоб вона прожила щасливе життя. На мою думку, немає нічого гіршого, ніж розчаровувати тих, хто в тебе вірить. Тому перш ніж зробити щось, подумай, що скажуть тобі твої близькі, як це відобразиться на них. І тоді, можливо, це вбереже тебе від страшних наслідків.

Отже, роман «Злочин і кара» вчить нас тому, що будь-який вчинок має свої наслідки. Завжди потрібно обдумати, що буде після того, як ти зробиш це. Чи готовий ти платити за скоєне? І взагалі, чи варте воно того? Очевидно, ні. Тож пам’ятай, що добро потрібно примножувати лише добром, а зло ніколи не призведе ні до чого хорошого.