Твір на тему: «Український образ світу в поезії Богдана-Ігоря Антонича»
Поетична творчість Богдана-Ігоря Антонича є вагомою частиною не тільки української, а й європейської літератури та культури, бо вона виходить до своїх індоєвропейських та європейських коренів, несе у світ українське світосприйняття.
Б.-І. Антонич прожив неповних 28 років, але за цей недовгий час залишив яскравий слід в образотворчому мистецтві, музиці, драматургії і поезії, а в перекладах він був справжнім поліглотом. Поетичні твори цього молодого, але надзвичайного талановитого митця з великим захопленням читала українська молодь, для них Антонич був співцем, який «носив монети зір, як хлоп’я ґудзики в кишенях, і купував за них ночами хвилини натхнення... що в білих рукавичках, з квітами на чорному костюмі відійшов, не закінчивши своїх поем, іншим щасливцям залишивши світ — і кучері, і квіт папороті, що надів перстень смерті й відійшов, щоб довести незнищенність матерії». На жаль, поетові судилася дуже драматична доля, причому не тільки в тому, що помер Антонич у розквіті років. Головна трагедія поета була у повному замовчуванні його творчих надбань, яке тривало значно довше, ніж він прожив.
Творчі надбання та ім’я Б.-І. Антонича в тих історичних умовах, в яких довелося йому жити, були завідомо приречені до забуття, як були на це приречені імена багатьох інших репресованих або померлих його співвітчизників, що опинилися на іншому березі невеличкої річки Збруч, яка в той час ділила рідну землю на Радянську і Західну Україну. Поет народився і жив у Львові, древньому, надзвичайно красивому місті, яке після розпаду Австро-Угорської імперії і Першої світової війни, як і інші західноукраїнські землі, опинився на території Польщі.
Як це не дивно для тогочасних умов, але творчість Б.-І. Антонича формувалася під впливом бароко і романтизму, в його поезіях добре відчувається відгомін французьких сюрреалістів і символістів, а окремі поетичні твори бентежать своєю традиційністю. І добре, що поезія цього талановитого митця стала доступною для наших сучасників, адже вона обов’язково повинна звучати серед поетичної спадщини інших талановитих українських поетів.
Поетичне надбання Богдана-Ігоря Антонича є зразком різнорідності форм, народної поетичності, загальнолюдського звучання творчості, широкої філософської проблематики і вияву світогляду. Все це поставило цього талановитого митця на один щабель з найвизначнішими поетами світового рівня.