Твір на тему: «У чому полягає сенс життя для Фауста» за однойменною трагедією Йоганна Гете


Рейтинг твору 3.81 на основі 544 голосів


Протягом усього твору Фауст проходив дивовижний шлях, повний розчарувань, болю, а також радощів і несподіваних відкриттів.

Ця людина продала свою душу дияволові заради того, щоб пізнати основи світобудови. Йому мало звичайних, повсякденних знань, якими володіють майже всі. Він жадає більшого, прагне до розкриття таємниць, до отримання нових одкровень. Фауст навчився цінувати знання. Як це схоже на багатьох представників людства, які бажають знати таємниці, розкривати їх і готових за це віддати навіть те, що дорого.

Образ Фауста є суперечливим на самому початку — то він натхнений, то його мучать сумніви і надалі він зважується на самогубство, думаючи, що життя пройшло марно. Фауста долають зовсім різні, навіть протилежні почуття і емоції. Такий період проходить той, хто розуміє, що навколишня реальність — це не межа, в ній немає кордонів, а значить потрібно вирушати в політ, пірнати в глибини непізнаного. Фауст уособлює собою постійний рух, постійну працю, за допомогою всього цього можна пізнати не тільки навколишній світ, а й самого себе.

Фауст був одержимий пізнанням істини. Багато людей шукали її тоді, багато шукають її і зараз, іноді підсвідомо, але все ж шукають. Неважливо, які зараз часи: фаустовські або сучасні, внутрішня сутність прагне звільнитися від брехні, отримати істину, знання. Він присвятив своє життя дослідженням, але зрозумів, що це нічого не дасть, не приведе до істини, так як вона не складається з фактів, розрахунків і доказів. Саме тому Фауст зважився на такий ризикований вчинок: продати свою душу дияволу.

Герой Гете готовий платити будь-яку ціну, він страждає, переживає злети і падіння, бо це сильний і вольовий чоловік, який, незважаючи ні на що, йде до того, чого бажає його душа. Але для досягнення чого-небудь не вистачить просто натхнення і мрій, тому що доведеться пройти відчайдушний шлях випробувань і труднощів.

Позитивною якістю цього персонажа є прагнення бути вільним і щасливим, а також допомагати цього досягати й іншим людям. Образ Фауста нерозривно пов’язаний з темою сенсу життя, тому спостерігаючи за героєм, починаєш міркувати про власне життя, про його сенс і значення, чи є в ній те цінне, що бачив Фауст у своїй? Чи можна так само віддатися мріям, гонитві за чимось новим і нерозкритим? Фауст жив безтурботно, задовольняючи свої бажання, але коли йому випала можливість побудувати греблю, він зрозумів, що був народжений для цієї справи, це його справжнє призначення і сенс життя. Так і в кожній людині закладений дар, який потрібно в собі розкопати, розкрити, щоб він став сходинкою, а потім і основою для нового життя.

Також у цього героя можна навчитися цінувати все, що було в житті, не шкодувати про це, а приймати все, як належне, знаходити в цьому справжнє щастя. Особливо примітно те, що ім’я Фауста в перекладі з латинської означає щасливий і удачливий. Прожите життя Фауста було яскравим, воно не пройшло даром для самого героя. Звичайно, є ймовірність після всіх пошуків залишитися без бажаних відповідей, але краще таке життя, ніж світ ілюзій.

Але одна річ відрізняє Фауста від інших людей. Він знайшов те, що шукав, зумів досягти єднання з природою, зрозумів, що є її невід’ємною частиною. Наприкінці життя герой повністю задоволений: «Зупинися мить, ти прекрасна!». Хто тепер може похвалитися таким досягненням? Таким усвідомленням, внутрішньою повнотою і самодостатністю? На жаль, мало хто. Він показав, що за звичайним, сірим життям, земними цілями і мріяннями є те, чого можна досягти і воно досяжне, головне піти цьому назустріч.