Твір на тему: «Творчість Івана Котляревського»
І. П. Котляревський — засновник нової української літератури, який залишився її класиком. Твори І. П. Котляревського — помітний історичний злам і початок нового етапу в розвитку української прози, поезії й драматургії. Саме цей видатний митець першим використав дорогоцінні скарби українського фольклору й етнографії свого народу, саме він першим звернувся до животворних джерел рідної народної мови й зробив її по-справжньому літературною, саме він почав писати реалістичні твори про життя звичайних співвітчизників.
І. П. Котляревський увів в українську літературу декілька нових жанрів: комічна опера, епічна поезія і травестійно-бурлескна драма. Усі твори нашого видатного співвітчизника сповнені щирої любові до народу, високої духовності, поетичності й непідробного гумору. У цих творах письменник крок за кроком розкриває нам образ простого народу і стверджує велику духовну силу українців, їхню здатність на створення кращого майбутнього. Як поет-просвітитель, поет-гуманіст І. П. Котляревський оспівує патріотичні почуття трудящих, засуджує жорстокі явища тогочасної феодально-кріпосницької дійсності і щиро співчуває закріпаченому селянству.
Творчість І. П. Котляревського увібрала в собі неповторні зразки мистецтва нашого красного письменництва, які мають велике виховне, художньо-естетичне і пізнавальне значення. Тому, на мій погляд, творчий спадок І. П. Котляревського є дорогоцінним скарбом у золотому фонді української і світової літератури. Як сказав про нього Т. Г. Шевченко:
«Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!»
П’єси І. П. Котляревського безсмертні й привабливі своїм реалістичним відтворенням картин селянського життя українців на початку XIX століття. Літературознавці стверджують, що, наприклад, в «Енеїді» і в «Наталці Полтавці» треба вбачати не стільки критичний реалізм, скільки своєрідну просвітительську правду. Бо в цих творах І. П. Котляревський співчуває своїм співвітчизникам і протестує проти феодальної кріпосницької моралі, але не прагне загострювати соціальні суперечності тогочасного суспільства.
Ненависть до всього негативного, симпатія автора до своїх позитивних персонажів, здебільшого представників простого народу, жива розмовна мова героїв творів — все це яскраво свідчить про тісний зв’язок І. П. Котляревського з українським народом, про його народолюбство, свідчить про важливість творчості цього видатного митця для розвитку української культури і літератури, для розвитку усього українського суспільства.