Твір на тему: «Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника»


Рейтинг твору 3.67 на основі 6 голосів


Ознайомившись з новелами Василя Стефаника, я помітив, що автор, як виходець із селянської родини, приділяє багато уваги селу та долі його жителів у своїх творах. Я би хотів більш детально зупинитися на новелах «Камінний хрест» і «Новина», щоб на їхньому прикладі дослідити, який трагізм Василь Стефаник бачить у селянському житті.

Головний герой новели «Камінний хрест», Іван Дідух, є справжнім селянином. Він усе життя тяжко та завзято працював на своєму клаптику землі, був працьовитим та чесним. Односельчани знали, що він справжній ґазда. Але також не було таємницею і те, що треба тікати з рідного села, якщо хочеш жити добре. Саме так і вчинили діти Дідуха. Вони переїхали до Канади, а тепер запрошували Івана з дружиною до себе. Василь Стефаник з болем описує страждання Івана Дідуха за рідним селом та землею. Як шкода йому було покидати те місце, де він жив і тяжко працював стільки років. Він, я впевнений, розумів, що у Канаді йому буде жити краще, але ж як тяжко залишити все, що мало для нього таку величезну цінність. Тому навіть від’їжджаючи до Канади, Іван Дідух душею залишається тут, у своєму рідному селі. Разом з тим хрестом, що він встановив на згадку про себе.

Ще однією новелою, де висвітлено нелегке життя українського села є «Новина». Майстер соціально-психологічної прози починає її з кульмінації. Селянин Гриць Летючий утопив власну дочку. Зробив він це не зі зла, а через те, що не міг більше дивитися на її страждання. Гриць розумів, що його донечкам залишилося жити недовго. Його дружина померла, а сам він ніяк не міг прогодувати своїх дівчат. Селянин навіть не міг звернутися за допомогою до сусідів, адже ті жили не краще. Усе село бідувало, його жителі ледве виживали. Саме через надзвичайне суспільне лихо чоловік наважився на такий страшний вчинок. Він був у розпачі, доведений до божевілля постійним голодом та злиднями. Автор знайомить читача з тими умовами, що штовхнули головного героя на дійсно жахливий гріх.

Отже, Василя Стефаника недаремно називають майстром соціально-психологічної новели. Його твори пройняті глибоким психологізмом головних герої. Так у чому ж полягає увесь трагізм селянської долі? У виродженні села, зубожінні його жителів. Саме такі умови життя призводять до міграції чи злочинів. Селянин, попри всю свою любов до рідної землі та домівки, має це все покинути чи вести нечесний спосіб життя, щоб просто вижити. Це і є по-справжньому трагічно.