Твір на тему: «Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом»
Ми живемо у складний час. У час змін, революцій, вирішальних подій, що здатні змінити хід не лише української, але й світової історії. На жаль, зараз наша країна переживає далеко не найкращі часи. Кожен із нас по-різному на це реагує.
Надзвичайних масштабів стала набирати еміграція за кордон. Люди виїжджають поодинці або цілими родинами. Вони шукають краще життя в Росії чи в Канаді. Їх ваблять ферми Техасу чи заводи Пекіну. Громадяни України вірять, що іноземна держава може краще про них подбати. Особисто я знаю сім’ю, що зараз мешкає в Америці. Це зовсім небагаті люди, які зібрали всі свої накопичення та вирушили в далекий край. Можливо, вони не мають надто престижної роботи та не працюють за своєю спеціальністю, але люди радіють, що тепр живуть в мирі та спокої. Батько з матір’ю впевнені в щасливому майбутньому своїх дітей. Адже їхня доля в країні не булла такою певною.
На перший погляд здається, що засуджувати таких людей не можна. Та чи це насправді так? Що сталося б, якби під час Другої світової війни люди тікали до тієї ж Німеччини, аби вберегтися від фашистських знарядів? Напевно, ми б ніколи не здобули перемогу. Наш народ закріпачили би знову, Україна ніколи б не стала незалежною та сильною. То ж чим та ситуація відрізняється від сьогоденної? На мій погляд, нічим. Зрада залишається зрадою в будь-якому разі. Можна знайти собі безліч виправдань, але совість чистішою від цього не стане. Люди гарно навчилися виправдовувати свій егоїзм. Вони зізнаються в любові до Батьківщини, а потім кидають її напризволяще. Громадяни аргументують це тим, що вони не здатні нічого змінити. Але якщо вони не здатні, то хто здатен? Не можна постійно тікати. Колись доведеться знайти в собі сили зупинитися та боротися за своє життя, щасливе, гідне життя.
Отже, я закликаю на тікати з власної землі. З України мають тікати її вороги, а не громадяни, які ще й називають себе патріотами. Зрада — це тяжкий гріх. І тут не важливо, кого саме ти зраджуєш: друга, родича або свій народ. У будь-якому разі ти стаєш ворогом для своєї країни. Ти позбавляєшся права розраховувати на її підтримку та захист. Немає нічого гіршого, ніж людина без батьківщини. Ніякі статки чи визнання не замінять рідного клаптика землі під ногами та такого знайомого синього неба над головою. То ж будьмо гідними синами та доньками України. Прославляймо нашу країну, адже лише від нас залежить її майбутнє та сьогодення.