Твір на тему: «Символічний сенс сюжету драми Ежена Йонеско «Носороги»

Драма «Носороги» Е. Йонеско вважається однією з найцікавіших п’єс світової драматургії минулого століття. Вона була написана у 1959 році і відобразила особливості розвитку тогочасного суспільства. Але автор зробив це «поза межами простору і часу». Якщо бути точнішим, то у драмі розкриваються проблеми індивідуальної свідомості, самотності особистості у протистоянні з суспільством. Автор стверджує, що будь-яка ідея має сенс доти, доки вона не полонить свідомість багатьох людей, бо тоді вона стає ідеологією, а це вже небезпечно для суспільства.

Е. Йонеско у цій п’єсі використовує своєрідні художні форми і змальовує гротескну картину перетворення людей у носорогів. А гостроту думки драматурга, який виступає проти позбавлення індивідуальності, знеособлення, підкреслює абсурдність подій, зображених у п’єсі.

Зважаючи на час, в який була написана п’єса, стає зрозумілим, чому Е. Йонеско так хвилює проблема наступаючого на світ войовничого тоталітаризму. Мао, Сталін чи Муссоліні — завжди знаходиться ідол, якому поклоняється натовп. Але саме ідол, бо керує він не людьми, а натовпом.

Лише Бог сприймається людьми індивідуально і робить їх відповідальними за свої вчинки, неповторними. А ось знеособлює людей, робить їх натовпом Сатана, неважливо, у чиєму він обличчі.

Тож від подій своєї сучасності Е. Йонеско робить великий крок до узагальнення людського характеру. Крізь абсурдні події у п’єсі просвічують важливі для кожного філософські ідеї: збереження особистості, протистояння злу, сенс буття. Наприклад, протистояння злу автор показує в опорі нечепури і п’янички Беранже натовпу. І саме йому, а не правильному і вишуканому Жану, це вдається. Бо Жан хоча і був уособленням усіх чеснот, громадського визнання і респектабельності, але це був лише засіб мати повагу суспільства і бути, як всі, живучі за загальними правилами.

Жан не визнавав інших думок та інших людей. Ця нетерпимість до людей навколо на давала йому відчувати, бачити ще когось. А ось свідченням миролюбності і високої культури є толерантне ставлення до чужої нації, чужих смаків, ідеалів та інших віросповідань. Саме ці риси були притаманні Беранже.

Отже, засобами театру абсурду у своїй п’єсі «Носороги» Е. Йонеско попереджує людство про загрозу тоталітаризму і знеособлення. Саме в цьому і криється прихований зміст одного з найкращих драматичних творів минулого століття.