Твір на тему: «Сумна повість про самотність людини у великому світі» за повістю Ернеста Хемінгуея «Старий і море»
Сантьяго — самотній старий рибалка з «веселими очима людини, яка не здається». Він давно вже живе тільки спогадами про свою юність і марить про побачені колись берега Африки. Сантьяго дружить з сусідським хлопчиком Маноліно, відчуваючи в ньому таку ж романтичну душу і захоплення морем. І в уста цього старого, який втратив колишню силу, навченого досвідом кубинця автор вкладає проникливі слова: «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти». У цих словах є велике філософське узагальнення, яке прийшло до письменника і його героя після багаторічної праці, нелегкого життя, в якому було безліч перемог і поразок, надій і розчарувань, любові і ненависті.
Старий Сантьяго живе у своєму світі. Він не біжить від цивілізації, як інші герої Хемінгуея, не шукає порятунку в природі. Сантьяго належить їй з дня свого народження. Він не тільки прожив довге життя в єднанні з природою, з морем — він частинка цього світу природи. У старому автор знайшов нарешті того гармонійного героя, якого шукав протягом усього свого творчого життя. У Сантьяго вдало поєднуються і смиренність, і гордість: «Він був занадто простодушний, щоб задуматися про те, коли прийшла до нього смиренність. Але він знав, що смиренність прийшла, не принісши з собою ні ганьби, ні втрати людської гідності». Старий точно знає, навіщо він народився на світ: «Ти народився, щоб стати рибалкою, як риба народилася, щоб бути рибою».
Романтично піднесено і небагатослівно описує Хемінгуей три дні з життя Сантьяго, який відправився в море після низки невдач і зловив, нарешті, велику рибу. Вступивши з нею один на один в жорстоке протиборство, він у найважчі хвилини, на межі людських сил твердить: «Битися... битися, поки не помру». Поєдинок цей з усіма його перипетіями, коли перемога схиляється то на одну, то на іншу сторону, все більше починає нагадувати подвиги героїв міфів. Справжній герой міфу повинен вести боротьбу на самоті, тільки тоді він може проявити всю свою мужність, стійкість, відвагу, уміння.
Витримка і витривалість Сантьяго перемагають, він вижив, подолав свою неміч і старість. Однак на його рибальський трофей нападають акули. Старик б’ється з ними з усіх сил, він не хоче здаватися. Ось тоді він вимовляє свої знамениті слова про людину, яку «можна знищити», але «не можна перемогти».
Діставшись до берега, Сантьяго повертається в свою жалюгідну хатину. Спіймана риба абсолютно розтерзана і обгризена акулами. Але перемога старого очевидна. Повернення Сантьяго в селище знаменує і кінець самотності — хлопчик Маноліно не залишить рибалку одного, до того ж йому є чому повчитися у Сантьяго, свого старшого друга.