Твір на тему: «Стосунки в родині»
Застава сімейного щастя в доброті, відвертості, чуйності
Е. Золя
Сім’я для мене — святе! Вона формує майбутнє. У ній я відчуваю себе тепло і затишно, тому що мене оточують дорогі мені люди: моя мама, бабуся і молодший брат.
Я дуже люблю свою маму, бо вона подарувала мені найголовніше і найдорожче — життя. Коли я з’явилася на світ, мені посміхалася моя мама. Це перша людина, яку я побачила, перша і найдорожча людина на все життя! Саме мама не спала через мене багато ночей, більше за всіх раділа моїм першим крокам, моєму першому слову, вона і зараз радіє моїм досягненням і турбується про мене кожну хвилину. Пройдуть роки, я стану дорослою, але ніколи не забуду її турботу і любов, буду прислухатися до маминих порад, тому що я знаю: мама поганого мені не бажає. Вона хоче, щоб у мене було успішне майбутнє і робить для цього все, що може. В недалекому майбутньому я постараюся виконати її мрію, чого б мені це не коштувало, і мама зможе мною пишатися!
Бабуся — це теж дуже дорога для мене людина. Вона, як Ной в ковчезі, стежить, куди несе наше сімейне судно, і ні за що не дасть йому потонути! Вона є своєрідним прикладом для наслідування. Бабуся моя цілеспрямована, весела, добра, гостинна і завжди виручить у важку хвилину. Саме за ці якості її люблять, поважають і цінують оточуючі і, звичайно, я. Моїй бабусі всього 50 років, у неї свій бізнес, вона завжди знайде для мене час. Вона не така як всі, вона не сидить вечорами і не в’яже шкарпетки та рукавиці онукам, але мені зовсім не прикро, тому що вона дає мені щось інше, найдорожче: щиру любов, турботу і розуміння, вона вчить мене жити і я вдячна їй за все. Я пишаюся своєю бабусею і можу гордо заявити та довести, що моя бабуся найкраща, Вона добра і іншої такої немає, і ні у кого не може бути бабусі краще, ніж моя — це я можу сказати сміливо, без жодних сумнівів.
Ще у мене є молодший брат, ми з ним, звичайно, частенько лаємося, але через деякий час миримося, бо я його люблю і він теж частина мого життя. Ми не можемо бути у самоті, тому що ми — сім’я, і ми завжди повинні бути поруч. Саме завдяки мамі та бабусі ми усі такі дружні, щасливі.
Я завжди йду додому з радістю, бо знаю, що побачу обличчя найближчих людей, які мене чекають і люблять. Сім’я — це притулок від усіх бід, це плід спільних зусиль, старань побудувати своє щастя на все життя! Я просто не можу уявити себе без моїх рідних, бо вони — все, що у мене є. Моя сім’я — це найдорожче, це мій сенс життя, це моє щастя і моя удача. Моя сім’я — це подарунок долі, і нічого мені не треба, я знаю, що кращого і дорожчого подарунка для мене просто не існує. Моя сім’я — моє життя!