Твір на тему: «Сьогодення України»


Рейтинг твору 3.61 на основі 150 голосів

Історія України сповнена різними моментами. Зараз у нашій державі настали не кращі часи... Ми маємо доводити, що є справжніми патріотами, які готові на все заради щасливого майбутнього. Я вважаю, що людина повинна боротися за те, чого вона прагне. І, за бажання, обов’язково досягне своєї мети.

Свою думку я можу пояснити. По-перше, кожна людина, родина або ж ціла нація має певні мрії, плани та цілі. Якщо в них щиро вірити й боротися, то все обов’язково здійсниться.

Не можу не згадати про волелюбний народ у поемі Тараса Григоровича Шевченка «Кавказ». Головною проблемою твору є загарбницька політика Російської імперії. Кавказький народ мріяв про незалежність від царату. Заради спільної мети люди об’єдналися та боролися за свою свободу майже п’ятдесят років! Кавказці не піддалися впливу загарбників. Багато смертей, каліцтв, утрат — усе це ціна свободи народу. Ми переконалися, що люди, об’єднавшись, борючись разом, досягли своєї мети. Я думаю, нам слід брати приклад з кавказців.

По-друге, життя стає повноцінним, коли люди розміють, що мають свободу слова, право на висловлювання своїх думок. Це можливо тільки в демократичному, гуманному суспільстві. Українці завжди пригноблювалися тим, що їхні пропозиції для вирішення тієї чи іншої проблеми влада не враховувала.

Яскравим прикладом можуть слугувати події в Україні 2013-2014 років. Спочатку молодь вийшла на Майдан, щоб висловити свою думку з приводу євроінтеграції. Когось ці люди дратували, і в ніч тридцятого листопада протестувальників безжально побили. Саме після цієї страшної події український народ об’єднався. Заради того, щоб скинути тирана з престолу, люди виходили на Майдан, боролися й досягли омріяного результату. Про наш волелюбний народ дізнався весь світ.

Отже, ми переконалися, що, незважаючи на чиїсь зазіхання та заздрість, треба завжди боротися за своє майбутнє. Рано чи пізно добро переможе. Я вірю у свою неньку Україну, у свій народ!