Твір на тему: «Що таке сім’я?»
Cім’я... І одразу на думку спадає затишок, добро, щирість, безпека. Cім’я — це найближчі й найдорожчі люди, котрі бажають нам лише найкращого. Саме родина підтримає й допоможе в тяжких ситуаціях, від щирого серця порадіє за успіх чи перемогу.
Cім’я — це осередок людей, у якому можна бути самим собою, адже тебе люблять таким, яким ти є. У справжній родині панує взаємоповага, взаємодопомога, а також безмежна любов. Кожен відіграє особливу роль: мамині ніжність та ласка завжди підтримують злагоду в родині, завдяки татовому твердому слову можна почувати себе впевнено, бабусина чи дідусева мудра думка допоможе вирішити будь-яку ситуацію.
Яскравим прикладом може слугувати повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Саме родина Наума Дрота для мене є зразком на майбутнє. Настя, дружина головного героя, народила дочку Марусю. Дівчина росла в спокійній, доброзичливій родині. Маруся була дуже слухняною, працьовитою та релігійною, такою її виховали батьки. Вона шанувала тата та матір, у всьому їм допомагала. Дівчина була дуже сором’язлива: не ходила гуляти з дівчатами на вечорниці, на вулицю й іншим радила не відвідувати такі заходи: «Лучче я, каже, на те місце, упоравшись… ранше устану, заміню твою старість: обідати наварю і батькові в поле понесу. А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота…» Я думаю, що й до свого коханого Василечка Маруся ставилася так, як її матір до Наума. Дівчина причарувала хлопця своєю ніжністю, сором’язливістю, а це є показником гарного виховання. Коли Василь змушений був іти на заробітки, Маруся його дуже чекала й від усього серця бажала бути з ним усе життя. Мабуть, прикладом вірності для дівчини слугувала її матір Настя.
Не можу не згадати й соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». У творі зображуються суперечності, сварки, складнощі родини. Повість викликає дивне почуття «сміх крізь сльози». Кайдаші є прикладом самознищення. Вони самі зруйнували все надзвичайно важливе, що є в людському житті, — доброту, порозуміння між ближніми, щирість, домашній затишок, почуття гідності. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, котра несподівано озивається в цих нелихих, роботящих людях. Страшно собі уявити, що свекруха та невістки, сини й батько можуть так між собою сваритися. Усе починалося з пустощів, а закінчувалося трагедією. Я думаю, родина сама в усьому винна. Дорослі розумні люди повинні мати хоча б каплю мудрості, аби позбавити один одного від сварок. Як на мене, найгірше було те, що усі суперечки й незгоди відбувалися на очах дітей. Батьки мають бути прикладом для своїх нащадків, адже тоді в їхніх родинах також не буде такого поняття, як спокій, злагода й повага.
Отже, можна з упевненістю сказати, що в справжній сім’ї має панувати, перш за все, взаємоповага, а тоді буде й спокій, ніжність, турбота, любов. Батьки, будьте прикладом для своїх дітей! Нехай ваші нащадки мріють мати таку ж родину, яка була у вас.