Твір на тему: «Родинне життя Нори і Торвальда» за п’єсою Генріка Ібсена «Ляльковий дім»
П’єса норвезького драматурга Генріка Ібсена «Ляльковий дім» є одним з найвідоміших його творів. У ній розповідається про звичайну, на перший погляд, родину Торвальда і Нори Хельмерів, середньостатистичну сім’ю, яких в буржуазній Норвегії було чимало. Чоловік — хороший адвокат, а потім і не менш успішний директор банку. Дружина — емоційна, талановита, гарненька жінка, любляча мати. У них був затишний і тихий дім. Нора цінувала свого чоловіка і вважала його порядним, добрим і чесним. Торвальд у свою чергу милувався своєю дружиною, називав її «жайворонком», «білочкою» і «лялечкою».
Неочікувано Нора приймає рішення піти від чоловіка:
«— Ми обоє повинні змінитися. Ні, Торвальде, я більше не вірю в чудо, — каже Нора.
— А я хочу вірити! Кажи, кажи, яке? Змінитися так, щоб?..
— Щоб наше співжиття могло стати шлюбом, — відповідає йому Нора й залишає дім».
Нора прожила з чоловіком вісім років, народила трьох дітей. І ось вона дійшла висновку, що у них з Торвальдом так і не склалося справжньої сім’ї. Адже сім’я — це двоє споріднених душ, двоє людей, які поважають, шанують, розуміють і підтримують одне одного у важкі хвилини, разом радіють успіхам і перемогам, долають життєві негаразди і біди, вирішують усі проблеми.
Але чи так усе було в сім’ї Хельмерів? Звичайно, ні. Бо любов Торвальда до жінки буда неглибокою, несправжньою, фальшивою. Він навіть не розумів, яким скарбом була для нього Нора — самовіддана, працьовита, талановита і красива. Він навіть не знав, наскільки вона вірна, наскільки добра у неї душа.
Рятуючи свого чоловіка, Нора здобула гроші, підробивши вексель, і відправила Торвальда на лікування. А сама довгий час потроху віддавала борг, в той час, коли її чоловік навіть не здогадувався про це.
Торвальд постійно нав’язував Норі свою точку зору, все вирішував за неї і ніколи не радився з дружиною, майже у всьому обмежував права Нори. А коли чоловік довідався про те, що Нора узяла гроші в борг заради його ж порятунку, то накинувся на неї, бо вважав, що він і ніхто інший повинен турбуватися про кошти на утримання родини, тим більше, підтримувати свою дружину у важких життєвих обставинах, а не навпаки.
Торвальд і Нора Хельмери були зовсім різними людьми і єдине, що їх поєднувало — це спільні діти та одне прізвище. Якщо Торвальд був байдужим, егоїстичним, черствим, то Нора була уособленням самопожертви, доброти і відданості. Чи можна було за таких обставин зберегти шлюб? Навряд. Адже чоловік та дружина повинні розуміти, поважати і цінувати один одного, мати споріднені душі, поважати особистість, людську гідність. Тільки тоді вони стануть справжнім подружжям. А у Торвальда та Нори шансів на це майже не було.