Твір на тему: «Продовження історії Олівера Твіста за умови, що його не прийняли в домі місіс Мейлі»
Після довгого часу, проведеного в домі місіс Мейлі, Олівер почав одужувати, і єдиним, що затьмарювало радість хлопчика, була недовіра самої пані. Жінка наполягала на тому, що принаймні половина розповіді Олівера — це чисті вигадки, придумані лише для того, щоб уникнути покарання за проникнення в її дім. Роза не підтримувала такої думки і щиро вірила у все сказане Твістом, однак розуміла, що переконати тітку в невинності маленького хлопчика не вдасться.
Після одужання Оліверу недвозначно натякнули на недоречність його перебування в домі місіс Мейлі, він і сам відчував, що йому не раді. Повертатися в Лондон було відверто страшно, в кожному випадковому подорожньому вбачалися почергово то Сайкс, то Фейджин. Тільки після повернення у велике місто Олівер остаточно усвідомив, яка небезпека на нього чекає: досить потрапити на очі хоча б одному з компанії «достойних друзів», і не встигне озирнутися, як його схоплять. Внутрішній голос підказував хлопцю, що погрози Сайкса не були порожніми словами, від цього усвідомлення ставало моторошно.
У Лондоні нещасний хлопець не мав їжі й даху над головою, а злодійський промисел викликав відразу при самій лише згадці. Де міг знайти прихисток Олівер, якщо майже всюди на нього чекала небезпека бути знайденим Фейджином та його спільниками? Брати обдертого хлопчину на роботу ніхто не хотів, Олівер був радий вже навіть тому, що міг отримувати час від часу щось їстівне за брудну роботу в крамниці продавця риби. Не втратити надію допомагала думка повернутися до містера Браунлоу.
Попри величезний ризик (він ще не забув випадок із викраденням прямо на вулиці), хлопець знайшов нагоду зустрітися з Ненсі, аби дізнатися, що сталося з Сайксом після невдалого пограбування. Дівчина неохоче прийшла на зустріч: ставати спільницею Олівера Твіста їй явно не хотілось. Як і думав Олівер, Сайкс лютував. Намагаючись не гаяти часу, хлопець відшукав будинок містера Браунлоу. Він не був упевнений, чи його приймуть там знову, але спробувати мусив. Яким великим розчаруванням було дізнатися, що старий джентльмен переїхав до Вест-Індії!
На допомогу прийшла Роза. Дівчина не могла викинути з голови маленького хлопчика, який опинився на вулиці після того, як тільки-но одужав від поранення. З великими труднощами вона знайшла Олівера. Прийняти його назад у дім Роза не могла, але допомагала з їжею й одягом. Дізнавшись про історію зі старим джентльменом, Роза вияснила точну адресу його нового місця проживання й написала детального листа.
Диво сталося: містер Браунлоу погодився забрати до себе Олівера Твіста, йому була небайдужа доля хлопчика. Щоправда, Олівер так і не дізнався про своє походження, хто його мати і чому обставини склалися саме так. Натомість отримав можливість жити в хороших умовах там, де про нього піклуються, а головне — в безпеці від колишніх «друзів».