Твір на тему: «Проблема взаємозв'язку вождя й народу» за романом П.О. Куліша «Чорна рада»


Рейтинг твору 4.4 на основі 5 голосів


Кажуть, що як корабель назвеш — так він і попливе. Але жодне судно не зрушиться в дорогу без капітана і його команди. Корабель Української держави шукає гідного командира вже дуже довго — вони змінюють одне одного, але далеко не кожен утримує штурвал надійно і в негоду, і в шторм. Іноді на судно нападають пірати і тимчасово відбираються контроль з рук капітана. І тоді в дію вступає команда корабля — саме від неї залежить, чи залишаться вони незалежними, чи стануть рабами.

Такий «Морський сценарій» розкрив у своїй «Чорній раді» письменник, історик, творець першого історичного роману Пантелеймон Куліш. Зокрема, автор описує події 1663 року, коли Україна стояла перед завуальованим вибором: віддати владу у руки людини, яка об’єднає Правобережжя та Лівобережжя, чи надати перевагу чоловіку, політика якого — популістська і безперспективна, але надзвичайно хитра. Яким Сомко втілює у собі найкращі риси управителя держави. Він мудрий, цілеспрямований, безкорисливий, а головне — чесний. Його повною протилежністю є Іван Брюховецький — особа, яка хоче влади тільки заради задоволення своїх егоїстичних потреб, вона засліплена власними бажаннями і вигодою.

Пантелеймон Куліш є тільки своєрідним «передавачем» у ситуації, яка сформувалась в Україні 17 століття. Через роман розкриваються проблеми багатьох поколінь українського народу в процесі побудови держави. Один із найголовніших конфліктів — взаємозв’язок між вождем і його підданими. У контексті «Чорної ради» саме непорозуміння між цими сторонами призвело до передачі влади у негідні руки.

Проте чи була це вина тільки Якима Сомка і його непродуманої, на перший погляд, політики? На мою думку, це далеко не так. Я вважаю, що в цьому випадку винуватцем такої горезвісної для україни ситуації був саме неосвічений народ, який підкупили гучними обіцянками і пустими промовами.

Таким чином історія неодноразово підтверджує, що побудова сильної, незалежної держави можлива тільки тоді, коли її будівельники — інтелігентні, розумні люди, які можуть самостійно аналізувати те чи інше явище, аналітично мислити та думати власною головою.