Твір на тему: «Постмодернізм – найяскравіше явище в літературі кінця XX – початку XXI століття»


Рейтинг твору 3.92 на основі 12 голосів

Сучасна література дуже різноманітна: це не тільки створювані сьогодні книги, а й твори «повернутої літератури», «література письмового столу», твори письменників різних хвиль еміграції. Іншими словами, це твори, написані або вперше опубліковані в з середини 1980-х років XX століття і до початку першого десятиліття XXI століття. Значну роль у становленні сучасного літературного процесу зіграла критика, літературні журнали і численні літературні премії.

Якщо в період відлиги і застою в літературі вітався лише метод соціалістичного реалізму, то сучасний літературний процес характеризує співіснування різних напрямків.

Одним з найцікавіших культурних явищ другої половини XX століття є постмодернізм – напрям не тільки в літературі, а й у всіх гуманітарних дисциплінах. Постмодернізм виник на Заході наприкінці 60-х – початку 70-х років. Це був пошук синтезу між модернізмом і масовою культурою, руйнування будь-яких міфологій.

Модернізм прагнув до нового, яке спочатку заперечувало старе, класичне мистецтво. Постмодернізм виник не після модернізму, а до того, що знаходиться поруч з ним. Він не заперечує все старе, а намагається іронічно переосмислити його. Постмодерністи звертаються до умовності, навмисної літературності у створюваних творах, поєднують стилістику різних жанрів і літературних епох. «У постмодерністську епоху, - писав В. Пєлєвін у романі «Числа», - головним стає не споживання матеріальних предметів, а споживання образів, оскільки образи володіють набагато більшою капіталоємністю». Ні автор, ні оповідач, ні герой не несуть відповідальності за сказане в творі. На становлення українського, як і зарубіжного постмодернізму зробили великий вплив традиції Срібного століття.

Український постмодернізм неоднорідний. У сучасній українській поезії створюють поетичні тексти в руслі постмодернізму і різних його проявів багато наших співвітчизників.

В епоху постмодернізму з’являються твори, які з повним правом можна віднести до реалістичних. Скасування цензури, демократичні процеси в українському суспільстві сприяли розквіту реалізму в літературі, доходячи часом до натуралізму.

З початку 1990-х років в українській літературі з’являється нове явище, яке одержало визначення постреалізм. В основі постреалізму лежить принцип відносності, який розуміється універсально, діалогічне осягнення безперервно мінливого світу та відкритості авторської позиції по відношенню до нього. Постреалізм – це певна система художнього мислення, логіка якого стала поширюватися і на метра, і на дебютанта, літературний напрям зі своїми стильовими і жанровими уподобаннями, що набирає силу. У постреалізм реальність сприймається як об’єктивна даність, сукупність безлічі обставин, що впливають на людську долю.

У перших творах постреалізму відзначався демонстративний відхід від соціального пафосу, письменники зверталися до приватного життя людини, до її філософського осмислення світу.

Крім того , в сучасній українській літературі створюються твори, які важко віднести до того чи іншого напрямку. Письменники самореалізують себе в різних напрямках і жанрах. В українському літературознавстві прийнято також виділяти кілька тематичних напрямків літературного процесу кінця XX століття. Але найяскравішим явищем в літературі кінця XX – початку XXI століття залишається постмодернізм.