Твір на тему: «Порівняльна характеристика Айвенго і Річарда Левове Серце» за романом Вальтера Скотта «Айвенго»
У романі Вальтера Скотта «Айвенго» досить виразно змальовані образи двох відважних і благородних лицарів: Річарда Левове Серце й Айвенго. Обидва вони — лицарі з гарячими і справедливими серцями, доблесні воїни, які у будь-яку хвилину готові прийти на допомогу і захист справедливості, причому незалежно від того, хто опинився в біді: багатий чи бідний, безславний раб чи багатий дворянин.
Образ короля Річарда Левове Серце в романі «Айвенго» дещо ідеалізований. Чорний Лицар, як його називали сучасники, очолював атаку на замок Фрон де Бефа. Його бойовий досвід і безстрашність викликають повагу і захоплення у всіх, хто знаходиться поряд з ним у бою. За наказом Річарда споруджується плавучий міст, завдяки якому воїнам вдається перебратися через рів і захопити фортецю. Після перемоги Річард Левове Серце рятує Седрика і Ровену, виносить з пожежі Айвенго і невдовзі примирює його з батьком. Королю Річарду притаманні такі риси характеру, як вірність у дружбі, великодушність, життєрадісність і веселість. Йому краще бути звичайним мандрівним лицарем, ніж господарем долі цілого народу. Через це людям інколи доводиться нагадувати Річардові Левове Серце про відповідальність і обов’язок перед країною.
Щодо Айвенго — то це справжній лицар. Він вимушений мандрувати і здобувати собі славу та багатство списом і мечем, бо через відданість і кохання до прекрасної дами Айвенго був позбавлений спадку власним батьком. Доблесний лицар Айвенго одного разу перемагає на турнірі. Хоча ця перемога ледь не коштує йому життя, але він отримує право обрати королеву турніру. Айвенго обирає королевою леді Ровену, чим наживає собі багато ворогів. Айвенго справедливий і чесний, він беззавітно відданий королю Річарду і повністю його підтримує, бо хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць.
Отже, в образах короля Річарда Левове Серце і лицаря Айвенго є багато спільного. Але король був більш реалістом, ніж романтиком. А ось Айвенго, навпаки, більш романтичний і поетичний. Незважаючи на піднесеність душі, він все ж таки більш далекоглядний і розсудливий, він більш орієнтується у політичних та суспільних відносинах, що склалися у країні на той час. Айвенго добре розуміє, що Англії потрібний справжній король, а не хоробрий і благородний мандрівний лицар. Тому і прагне Айвенго усією душею, щоб Левове Серце повернув собі престол, щоб сильна людина, якою був Річард, подолала усобиці в країні, об’єднала її і відновила хоч якусь соціальну справедливість.