Твір на тему: «Пекло, Рай і Чистилище» за поемою Данте «Божественна комедія»
«Божественна комедія» Данте — відображення уявлень письменника про світ. Він зрів картини Божого суду, він побував в чистилищі і, дізнайвшись дорогу до раю, досяг його, щоб мовити правду, повернувшись сюди». Так сказав про «Божественну комедію» великого Данте інший великий митець епохи Відродження, живописець, архітектор, скульптор, поет і інженер Мікеланджело Буонарроті. Поема задумана як «видіння», оповідання-подорож по загробному світу: Пекло — Чистилище — Рай. І справа тут зовсім не в релігійних уявленнях віруючого католика Данте про будову Всесвіту, про те, що Земля — нерухомий центр світу, а всередині неї міститься пекло. В поемі відображені уявлення поета про світ, його світогляд, політичні погляди, симпатії і моральні принципи. Особливо показова в цьому відношенні перша частина поеми — «Пекло».
Пекло — це підземна воронка, розділена на дев’ять кіл відплат і покарань, де грішників чекає покарання залежно від тяжкості їх гріхів. Перше коло пекла — Лімб. Тут мешкають душі людей, які не вчинили гріха, але померли нехрещеними. Прихід в Лімб чимось нагадує прихід у світ мрії. Герої античності беруть Данте в своє коло, і він пишається цією честю.
У другому колі Пекла нудяться душі тих, «кого земна плоть кликала», хто несе кару за гріховну любов. Ми бачимо тут ассірійську царицю-розпусницю Семіраміду, «грішну блудницю» Клеопатру, Олену Прекрасну. Їхні душі погублені через жагу насолод. У вічному вихорі паморочиться пара — Паоло і Франческа. Але поет не засуджує Франческу, що змінила нелюбу чоловікові. Навпаки, він виправдовує її і співчуває закоханим.
Данте стверджує і право людини на пізнання навколишнього світу, поважаючи допитливість і мужність Улісса (Одіссея), що насмілився, всупереч богам, заглянути за межі дозволеного. Він закликає віддати земні почуття «осягнення новизни», щоб «побачити світ безлюдний». Покарання, що терплять в Пеклі різного роду грішники, дають нам уявлення про погляди Данте, його розуміння Добра і Зла. Поет ненавидить всякий обман: в страшних ровах-пазухах восьмого кола пекла мучаться душі фальшивомонетників, помилкових віщунів, підлабузників. Борючись за чистоту церкви, він поміщає в спеціальний рів брудних користолюбців з вищих церковних чинів і навіть самого папу — за продаж церковних чинів і індульгенцій, за обман людських душ. На найбільшу кару приречені зрадники. Вони перебувають в крижаному болоті. Троє з них — Іуда, який зрадив Христа, і вбивці Юлія Цезаря Брут та Касій — знаходяться в пащі самого Люцифера як зрадники своїх благодійників.
Чистилище — це пагорб чесноти з семи ступенів, де на кожному щаблі змиваються з чола відбитки гріха. Провідником Данте по Аду і Чистилищу є римський поет Вергілій (в поемі — земний розум), по Раю — Беатріче — ідеальна жінка, любов Данте, муза його сонетів. Вона символізує Божественний розум і сприймається як втілення абстрактної любові, «що рухає Сонце і світила». У своїй поемі Данте вершить суд над темними силами середньовіччя, викриває пороки, звеличує любов, прославляє діяння людини.