Твір на тему: «Одухотворення» світу у п’єсі Моріса Метерлінка «Синій птах»


Рейтинг твору 3.63 на основі 48 голосів

Відомий бельгійський письменник і драматург Моріс Метерлінк — один із найкращих символістів. Його творчість припала на злам століть. Він належить до тих митців, які створювали нову європейську драму. Одним з найяскравіших прикладів таких творів — драма «Синій птах».

Герої цієї драми символізують сили, панівні на землі. Це не тільки люди, тварини і рослини, а й світло, вогонь, вода, душа, хліб, молоко, години, тобто все, з чого складається оточуючий нас світ. За думкою поета, люди живуть на землі, майже не помічаючи нічого, окрім себе подібних. Їм здається, що душами наділені тільки вони, а всі таємниці світу вони вже розгадали. Але виявляється, що це зовсім не так. Герої п’єси Мітіль і Тільтіль за допомогою чарівного каменя мали змогу бачити світ таким, яким він був, бо цей камінь відкривав їм істинний зір.

А насправді навколишній світ сповнений таємниць, ще не відкритих людством, одухотворений, прекрасний, а іноді і страшний. У тому світі майбутнє, сучасне і минуле знаходяться поряд і переплітаються один з одним. Герої п’єси-казки зустрічають і ще ненародженого брата, і своїх рідних, що давно померли. Виявляється, що людина у відповіді не тільки за себе, а й за своїх предків та нащадків, адже рід людський — одна нескінчена лінія, єдине ціле.

У своїй п’єсі Моріс Метерлінк малює оптимістичну картину майбутнього. Це діти, які чекають свого народження і які принесуть на землю прекрасні плоди і квіти, машини і прилади, які переможуть несправедливість, хвороби і навіть саму смерть. Однак і перед героями п’єси, які вже жили, стояло важливе завдання. Мітіль і Тільтіль повинні були знайти птаха щастя — Синього птаха, і принести його людям. Для цього їм потрібно було познати світ і душі людей.

Дія п’єси почалася в рідному домі дітей, там вона і закінчилася. І хоча мандрівка ніби то відбувалася уві сні, прокинувшись, Мітіль і Тільтіль добре пам’ятали, що з ними відбувалося, і вже по-новому дивилися на оточуючий їх світ. Їхній погляд змінився, їм стало здаватися, що тільки вони прокинулися, а усі інші сплять, бо не бачать благодаті і краси світу.

Одухотворивши у своїй п’єсі «Синій птах» оточуючий людей світ, М. Метерлінк показав, що люди повинні прокинутися, подивитися навколо себе і побачити цінність доброти та людського кохання, красу землі, необхідність жити у мирі та пізнавати світ, не наносячи йому шкоди.