Твір на тему: «Навчись спочатку добрим звичаям, а вже потім мудрості, адже без перших важко навчитись останнім»


Рейтинг твору 4.5 на основі 2 голосів


Сім’я завжди була тим острівцем, який у мор людського буття міцно стоїть на засадах традицій, що передавались з покоління в покоління. Створюючи нове сімейство, його засновники повинні розуміти всю важливість духовності для щасливого продовження роду. Адже яблуня, посаджена з доброго пагона, вродить добре і рясно.

Добрі звичаї — це характерна риса українського народу, якою він може пишатись і є відомий у всьому світі. Духовні цінності, які так багато разів намагались знищити та викорінити іноземні загарбники, все ж дійшли до наших днів, і це одна з найважливіших надбань українців сьогодення.

Про традиції та звичаї було чимало сказано у вторах літератури. Майстри слова будь-якої епохи часто намагаються закарбувати в своїх творах образи тих чи інших людей, які живуть поряд з ними. Це дозволяє нащадкам мати чітке уявлення про те, якими були люди, що жили до них і що керувало їх діями. Не винятковими є твори й письменників 18-20 століття. Зокрема, чудовим прикладом того, що добрі звичаї — це основа людини а мудрості без них не навчишся, є п’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Головною героїнею є молода дівчина Наталка. У її образі автор збирає найкращі риси характеру українки того часу. Наталка добра, чуйна, працьовита, охайна і вихована. Окрім того, вона глибоко поважає свою матір, що свідчить про звичаї, які панують у їхній сім’ї. З сюжету ми розуміємо, що Наталка радше зрадить власним переконанням і бажанням, ніж переступить через сімейні цінності. Поштовхом до такого благородства, безперечно, є її мудрість. Таким чином Іван Котляревський натякає читачу, що добрі звичаї — це підгрунтя для всіх інших характеристик людини.

До мудрої особи потягнуться не всі, якщо вона не опанувала мистецтво витримки, етики, вихованості. Наталку ж в селі люблять і поважають.

Ще одним прикладом, яким може поділитись українська література, є історичний роман «Чорна рада», написаний Пантелеймоном Кулішем. Зокрема, тут ми бачимо кількох героїв, вихованих на добрих звичаях. Це Петро Шраменко, вихований в сім’ї полковника і панотця Шрама. Від батька хлопець отримав хороше виховання і поняття доблесних людських рис. Звідси Шраменко, незважаючи на молодість, мав і мудрість. Ще однією героїнею роману Куліша є Леся Черевань, кохана Петра, наділена тим же багажем традицій і звичаїв, що й Наталка Полтавка.

Таким чином ми бачимо, що основою для мудрості є не тільки генетичні задатки та праця над собою, а й вплив виховання, відносин у сім’ї та навколишньому суспільстві. Я погоджуюсь з головною думкою твору: без добрих звичаїв мудрим стати неможливо.