Твір на тему: «Мисливські усмішки» Остапа Вишні»


Рейтинг твору 3.92 на основі 13 голосів

Читаючи дотепні «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, розумієш, наскільки сильно цей талановитий український гуморист любив природу. Як згадують друзі письменника, він із задоволенням ходив на полювання, але у тварину він не вистрілив жодного разу. Знайомі Остапа Вишні по-дружньому кепкували з його мисливських «подвигів». Та всі добре розуміли, що духовне єднання з природою і рідною землею заспокоювало та гармонізувало душу письменника, а спостереження за рослинами і тваринами приносило йому радість.

Остапу Вишні довелося жити та творити у досить складний час, і лише на полюванні він міг відпочивати душею від часто несправедливого, напруженого життя, від ідеологічної сліпоти суспільства, постійних переслідувань і тиску. Свої спостереження і враження письменник відтворював в оповіданнях, гуморесках та усмішках, серед яких найбільш відомі «Мисливські усмішки». В цих коротких оповідях Остап Вишня дає жартівливі поради мисливцям, лірично і тонко змальовує неповторну красу української природи. Наприклад, в усмішці «Як варити і їсти суп із дикої качки» автор радить на полювання, крім рушниці, брати «інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори».

Не менш цікаво у своїх усмішках Остап Вишня описує звірів і птахів, наводить стислі, але дуже влучні характеристики їхньої «зовнішності» і «вдачі». Яскраві й колоритні виходять у гумориста й образи мисливців, які стають героями його оповідей про пригоди на природі. Остап Вишня у своїх «Мисливських усмішках» писав: «Спільна для всіх мисливських оповідань риса — це те, що всі вони факти, що все це насправді було, що «розкажу», то не повірите, але це факт!»

Але поряд з доброзичливими описами мисливців і тварин, поряд з ліричними описами неповторних картин природи, в «Мисливських усмішках» можна знайти категоричний та різкий протест проти халатного ставлення до природи, проти її знищення, проти браконьєрства. Наприклад, описуючи такого браконьєра в своїй усмішці «Дика роза», Остап Вишня пише, що браконьєр схожий на людину тільки зовні, а на справді в нього немає ні жалості, ні суму, ні серця, тільки хитрість в очах.

Прочитавши «Мисливські усмішки», я був у захваті від цієї книжки, від цікавих сюжетів усмішок, і красивої мови та гумористичного таланту письменника. Я думаю, що з творчістю Остапа Вишні повинен бути знайомий кожен з нас, адже його гумористичні твори не тільки покращують настрій, а й вчать дбайливому ставленню до природи, любові до рідної землі, «до сонця, до вітру, до зеленого листу».