Твір на тему: «Мої враження від символістської поезії» за творами Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо
Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та просто цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне просто насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
«Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,
Зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!»
Артюр Рембо — унікальний письменник, адже він завершив власну поетичну кар’єру в дуже юному віці, написавши свої найкращі твори до двадцяти років. Мене найбільше вразив програмний вірш митця «П’яний корабель». У ньому автор утверджує особисту філософію. Бурхливе море, на мою думку, символізує життя, з його складнощами та перепонами. Ліричний герой сам веде свій корабель крізь життєві бурі та шторми, не бажаючи дотримуватися ніяких правил, залишаючи простір для творчої свободи та натхнення. Разом із цим, вірш розкриває душевну нестійкість поета, його вагання, «мандри» від одної ідеї до іншої. Артюр Рембо завжди перебуває у творчих пошуках, намагається відкрити щось нове, незвідане:
«Архіпелаги зоряні лисніли,
В морях екстазових мене носив тайфун.
Ти спиш на дні, майбутня творча сило,
О золотих жар-птиць незлічений табун!»
Надзвичайно мелодійна та грайлива поезія Поля Верлена також не може залишити читача байдужим. Мене надзвичайно вразила музика його слова, переливи метафор та чутлива меланхолія. Поетична збірка Верлена «Романси без слів» пронизана солодкою тугою, у ній відчувається особливий стиль письменника, його художнє світосприйняття:
«Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!»
Світ символістської поезії ніколи не відкриє до кінця усі свої потаємні куточки. Нам залишається лише поринути в цей неймовірний Всесвіт та спробувати пізнати його багатогранність.