Твір на тему: «Мої враження від світлої ноти «Сонячних кларнетів»
Вже з виходом першої поетичної збірки П. Г. Тичини «Сонячні кларнети» у 1918 році поет здобув загальне визнання літературних критиків і читачів. У творах цієї збірки дивовижним чином поєдналися три музи: живопис, музика і поезія. Саме тому поетичні твори П. Тичини розмовляють звуками, звуки в них утворюють полотна, а слова сяють барвами природи.
Символ сонячних кларнетів, винесений у назву збірки, найкращим чином відбиває усю сутність та індивідуальність поетичного стилю П. Тичини. Саме ними автор підкреслив музикальний і водночас сонячний характер своїх творів, саме через кларнети довів читачам животворність сонячного світла і тепла, музичних ритмів всесвіту, які єднають людину з природою.
Отже, назва збірки стала поетичним вираженням розуміння автором світової гармонії. До цієї збірки увійшло сорок чотири найкращих твори П. Тичини, які умовно можна розділити за темою на три групи. До найважливішої, основної групи можна віднести лірику з любовними і пейзажними мотивами. Це живописні, граційні, музичні вірші: цикл поезій «Пастелі», «Дощ», «Вітер», «Сонце», «Туман», «О панно Інно», «Подивилась ясно», «Не дивися так привітно», «Десь надходила весна», «Гаї шумлять». Ці вірші справедливо можна вважати коштовними перлинами української поезії.
Наприклад, від поезії «Ой не крийся, природо», створеної у 1915 році, віє тихою зажурою. В ній П. Тичина змалював згасання і завмирання осінньої природи, яке однак не викликає безнадійних песимістичних настроїв і розпачу. Настрій ліричного героя П. Тичини такий же мінливий, як і осіння природа. Він то прозорий і світлий, наче золоті барви осені, то навпаки сумний і тихий. Автор використовує багато метафор, в яких відчуваються бадьорі нотки. Незважаючи на те, що восени серце охмарюється сумними почуттями, поет каже, що знову настане весна, знову перекотяться над полями громи і зашумлять зливи.
Мажорний настрій поета добре відчувається у вірші «Гаї шумлять», який являє собою гармонійне поєднання краси природи і почуттів людини. У вірші ми бачимо звичайний, простий краєвид: річка, гай, невеличкі хмарки на небосхилі. Але під пером талановитого митця, який володів не тільки поетичним обдаруванням, а ще й хистом музиканта та живописця, ця картина постає прекрасною і дивовижною.
На мій погляд, головний секрет привабливості більшості віршів поетичної збірки П. Тичини «Сонячні кларнети», які чарують читачів і зараз, криється у чудовій свіжості і молодості почуттів, у великій радості прийняття і відкриття світу.