Твір на тему: «Мої роздуми під час читання роману Андрія Головка «Бур’ян»
Головним героєм роману А. Головка «Бур’ян» є молодий партієць Давид Мотузка. За сюжетом твору він повернувся додому, де не був кілька років. Повернувся зі сподіваннями, з надією і вірою у краще життя. Його цікавили зміни, які відбулися у рідному селі, але новини, які він чув, дуже дивували щирого партійця. Село не зазнало змін на краще, і радянська влада не допомагала селянам. Зміни в настрої Давида автор майстерно розкрив через описи природи, яку бачив навколо юнак.
Особисто мені майже усе подобається в образі Давида. Він мав гарний характер, поважав і любив людей, вмів їх переконувати і щиро вірив у краще майбутнє своєї країни. Давид був сміливим, але не вмів цінувати власне життя. Я впевнена, що він заслуговував того глибокого і чистого кохання, яке подарувала йому Зінька.
На мій погляд, саме Зінька підходила Давидові більше ніж будь-хто інший. Вона була розумною, привабливою, відданою, сміливою, твердою у своїх рішеннях і мала чисте почуття до хлопця. Заради Давида вона була готова на самопожертву і, щоб врятувати його, ладна була піти на все.
Давидові, Зінці та їхнім товаришам протистояв Корній Матюха та його помічники. І якщо Давид був захисником простих селян, то в образі Матюхи автор втілив риси типових представників партійного керівництва епохи становлення радянської адміністративно-бюрократичної системи. Хоч він і був, як і Давид, партійцем, але обдурював народ. Матюха викликав у мене тільки зневагу, бо до такої людини ніяких інших почуттів і бути не може.
Щодо Марії, ще одного персонажу роману, то до неї я не відчуваю ніякої ненависті і злості, а тільки жаль та співчуття. Я її в чомусь розумію, бо не можна її звинувачувати в тому, що дівчина бажала собі щастя. Я не вірю, що вона впала настільки низько, що вирішила своє щастя збудувати на нещасті іншого. Я вважаю, що вона просто не врахувала наслідків свого вчинку і не розуміла, до чого він призведе.
Я не маю ніяких сумнівів, що Зінька ніколи б так не вчинила, як Марія, бо для Зіньки найголовнішим було щастя Давида, а кохання Марії було егоїстичним.
Найбільше усього в романі А. Головка «Бур’ян» мені сподобалися Давид і Зінька. Такі люди цінуються у будь-які часи. А сам роман, який розкриває проблеми класової боротьби українського селянства у період становлення радянської влади, на мій погляд, є одним з найкращих надбань української літератури.