Твір на тему: «Моє ставлення до головної героїні «Лялькового дому» за п’єсою Генріка Ібсена «Ляльковий дім»
Люди дурять себе частіше, ніж мають змогу сказати собі правду. Будуючи собі захмарні замки, вони забувають, що треба жити реальністю. Та й жити треба так, щоб кожен, хто співіснує з тобою почував себе потрібним, незабутим.
На жаль, герої п’єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім», сім’я Хельмерів, «дурила» увесь час не тільки людей навколо, а й себе самих. Вони гралися в почуття, сім’ю, друзів. Несправжність відносин у сім’ї була такою очевидною, що дивуєшся, як цього лицемірства не помічали люди, які їх оточували. Фундамент, на якому будувались стосунки в цій сім’ї, почав прогнивати, і рано чи пізно Нора або ж її чоловік мусили б визнати, що такі стосунки просто руйнують святе значення слова «сім’я».
Першою це зрозуміла Нора. Вона усвідомлювала, що між нею й чоловіком не існує кохання, я її жертва, на яку вона пішла ще в перший рік їхнього подружнього життя, виявилась марною. Даючи під сумнів своє чесне ім’я, Нора була змушена взяти позику, аби врятувати життя чоловіка. Через довгий час виявилось, що вона зробила це нечесним шляхом. Очікуючи підтримки від чоловіка, вона зіткнулась зі стіною гніву та нерозуміння з його сторони. Тож чи може існувати сім’я, де немає підтримки, самопожертви, любові? Безперечно, що в той час, коли жила родина Хельмерів, це було допустимо, але не для Нори. Вона дала свою оцінку тому, що відбувалось: їхній шлюб — це не союз рівних, закоханих людей, їхній шлюб був простим співіснуванням. Жінка вважає, що, перш ніж бути дружиною й матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона йде від чоловіка, залишаючи трьох дітей.
Особисто я цей вчинок не зовсім розумію. Якщо її махінації з грошима я могла для себе пояснити, то відмову від дітей я відмовляюсь сприймати. Вона вирішила «знайти» себе, але при цьому вона позбавила дітей найдорожчої для їх людини. На мою думку, цей вчинок ані трохи не робить її людиною. Та все ж кожна людина творець свого життя, і вважати, що Нора вчинила, як остання егоїстка, теж неправильно. Вона просто схотіла пожити справжнім життям, без усіляких ролей, декорацій, репетицій. Вона захотіла побачити життя таким, яким воно є насправді.