Твір на тему: «Мовна культура — це живодайний корінь культури розумової, справжньої інтелектуальності»


Рейтинг твору 4.56 на основі 9 голосів

У сучасному суспільстві чомусь надто часто забувають про правила й досить упевнено номінують це демократією. Проблема стосується різних аспектів життя. Ідеться і про правові, і про моральні, і про культурні, зокрема мовні, норми. Остання названа категорія, мабуть, стала однією з найболючіших проблем для нашого соціуму. Ми можемо стверджувати цей факт, не беручи до уваги питання про двомовність, адже навіть без такого гострого конфлікту мовна проблема має досить багато нюансів.

В останні роки досить сильно стерлися межі між усним і писемним мовленням, таким чином відбувся обмін ознаками й основними характеристикам між цими двома типами подачі інформації. Це призводить до того, що нівелюється чітке визначення мовної норми та її значення, а недотримання правил стає все більш звичним явищем, а от тих людей, котрі слідкують за чистотою мови, дедалі частіше звинувачують у пуризмі, невиправданому запереченні іншомовних слів та різноманітних ембол.

Багато хто просто не звертає увагу на те, як він пише чи розмовляє, натомість є одиниці, котрі помічають помилки в мовленні оточуючих людей. Рівень володіння мовою — досить вагомий чинник у формуванні думки про певну особу. Здавалося б, яке діло комусь до того, як людина розмовляє? Але, як не мене, той, хто говорить грамотно, розуміє, яке значення має мова в житті конкретної людини й суспільства загалом, усвідомлює, що мова — відбиток багатовікової історії народу. Особистість, котра дотримується такої думки, досить мудра, її самосвідомість глибоко розвинена на усіх рівнях: індивідуальному, суспільному й загальнонародному.

Якби було більше людей, котрі розуміють, чому важливо дотримуватися мовної культури, було би менше проблем, адже ніхто не перешкоджав би на шляху до розвитку чистої мови, поглиблення й більшого обґрунтування різноманітних норм.

Та й узагалі, людина, котра привчається дотримуватися правил у мові, дотримується їх і в інших сферах життя, тобто психіка особи легше сприймає сутність правил загалом. Той, хто намагається зрозуміти мову на рівні більш глибокому, ніж середньостатистичний член соціуму, завжди буде значно освіченішим, адже у своєму пошуку нових лінгвістичних знань завжди доторкатиметься до інших наук, черпатиме знання й з них також. Бути грамотним у мові певною мірою означає бути грамотним у житті.