Твір на тему: «Мова – це відображення життя»
Я переконаний, що мова дійсно відображає наше життя, причому робить це досить яскраво і своєчасно реагує на всі його зміни. Адже мова є невід’ємною частиною нашого життя. Без мови воно просто неможливе, бо без неї не існує ні мислення, ні спілкування, а тобто неможлива будь-яка людська діяльність. Саме тому мова і є відображенням нашого життя.
Свідченням того, що мова нерозривно пов’язана з життям і є його невід’ємною частиною, можуть бути постійні зміни, які можна спостерігати у мові. Коли у суспільстві відживає свій час якесь явище, наприклад, радгоспи, колгоспи, тощо, в мові зникають слова, які належать до цих явищ. Натомість з’являються інші, нові слова, які називають нові явища, предмети або людей, наприклад, брокер, дилер, консалтинг, роутер, тощо. Якісь з цих слів запозичуються з інших мов, а якісь створюються в українській мові самостійно.
Та це не єдине джерело нових слів. Адже наявність існування живої розмовної мови теж впливає на поширення словника української мови, завдяки чому виникають сленгові форми і слова, наприклад, автівка, лузер, комп, тощо. Все це є свідченням того, що мова й сьогодні є невід’ємною частиною нашого життя, що на усі зміни в суспільстві, на відкриття та явища, які виникають нині, вона миттєво реагує на все це новими словами та виразами.
Прикладом того, що в усі часи мова відображала не тільки суспільні, а й політичні реалії, може бути «філологічна» п’єса «Мина Мазайло» відомого українського письменника і драматурга М. Куліша. Цей твір повністю присвячений проблемі українізації, якою був відзначений початок двадцятих років минулого століття. В ті часи українська мова хоча й була офіційно дозволеною, змушена була буквально виборювати для себе простір для розвитку і втілення в повсякденне життя українців. На жаль, у ті часи велика кількість українців за інерцією суспільного існування та внаслідок численних заборон для спілкування користалися російською мовою, а свою рідну мову, як і історію свого народу, не тільки поступово забувала, а й в деяких випадках навіть відрікалася від усього українського.
Мова й сьогодні відображає не тільки повсякденне, а й політичне життя суспільства. Політизованість життя нашої країни вплинула на звичні для нас поняття і найменування. Наприклад, усе частіше у повсякденній мові можна почути таке слово, як електорат, яке запозичене у політиків і в прямому розумінні позначає виборців. І таких прикладів можна навести чимало.
Усе це зайвий раз свідчить про те, що мова — це й справді відображення життя.