Твір на тему: «Мій домашній улюбленець»
Я народилася у сім’ї, яка дуже небайдужа до тварин: моя бабуся усе своє життя пропрацювала ветеринаром, дідусь займався і досі займається облаштуванням притулків для тваринок, які залишились без дому, а мама просто не може оминути на вулиці нещасного котика, хоча б не погодувавши його. Не дивно, що ще з раннього дитинства мені усіляко прищеплювали повагу і любов до братів наших менших. Мабуть, я була та і досі залишаюсь однією з небагатьох найщасливіших дітлахів, яким на дні народження дарували не пластмасових ляльок, а живих, справжніх маленьких друзів: кошенят, песиків, папужок і навіть різноманітних гризунів!
Мені важко обрати зі свого домашнього зоопарку когось найкращого, найулюбленішого, для мене це є просто непосильним завданням, бо усіх своїх тваринок я надзвичайно сильно люблю. На жаль, розповісти про кожного не можу: не вистачить ні сил, ні паперу, та і ви, думаю, не витримаєте такого потоку інформації. Тому розповісти я хочу про одного унікального члена моєї величезної родини — песика Тумана. Туман у нас вже знатний пес, то роки так 3 тому назад він був ще песиком, а зараз вже ні, зараз вже зовсім дорослий. Я пам’ятаю той день, як мама з татом ховали за своїми спинами цього непосидючого малюка і намагалися привітати мене з вдалим закінченням навчального року. Їхнім подарунком виявився вже мій Туман. Чому Туман? Здається все зрозуміло: шерсть цього живого скарбу саме благородного сірого кольору, яка місцями переливається і блищить на сонячному світлі. А його очі, які у цього собаки прекрасні очі! Вони начебто заворожують тебе, змушують їм довіряти, ох, ці неповторні блакитні очі... Цей пес надзвичайно розумний і швидкий, не дивно, адже його порода (а він у мене з лайок) — це порода мисливських собак, а ще й, на додачу, їздових. Тому спокійно з Туманом вдома не посидиш: йому завжди хочеться гратися, бігати, досліджувати нові місцини. Саме завдяки цьому я почала займатися ранковим бігом, адже іншого виходу я не знайшла, а песика якось розминати треба, та я й не шкодую, ми з Туманом задоволені. Знаєте як класно, коли у тебе такий великий собака? Завжди почуваєш себе у безпеці, він тобі наче авторитету додає. Мене вражає ще й те, з якою швидкістю Туман засвоює команди: вже за місяць не зовсім наполегливої праці цей пес уже без жодних затримок реагував і виконував аж 5 команд. Він швидко вчиться, він у мене молодець! А якщо серйозно, то я пишаюсь тим, що маю такого друга. Туман ніколи не залишав мене наодинці, завжди оберігав від злих нападників та неодноразово піднімав настрій.
Отже, я люблю свого собаку, він вже повноправна частинка мого життя і справжній член родини. Тому якщо ви хочете знайти собі такого чесного друга, який завжди буде поруч, ніколи не зрадить і збереже усі ваші секрети, моя вам порада — заведіть домашнього улюбленця.