Твір на тему: «Лист до Олівера Твіста»
Найбільше враження у авантюрно-пригодницькому романі відомого англійського письменника Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» на мене призвів головний герой цього твору. Олівер Твіст був маленьким хлопчиком-сиротою, незаконнонародженим сином Агнес Флемінг і Едварда Ліфорда. Якби у мене була можливість, я б написав цьому хлопчикові листа, у якому висловив свої думки щодо його життя і вчинків. Зробив би я це приблизно так.
«Вітаю тебе, Олівер, і бажаю тобі усього найкращого!
Ти мене не знаєш і не можеш знати, адже я живу у зовсім в іншу добу, а з того часу, як ти з’явився на сторінках роману, пройшло майже два століття. Та все ж таки я вважаю тебе своїм другом, бо історія твого життя допомогла мені подивитися по-новому на багато речей, по-новому оцінити все те, що я маю у своєму житті, і все, чого не мав ти.
З оповіді про твоє життя мені відомо, що письменник використав твій образ для створення так званого «роману мандрів» і «роману виховання» , адже увесь твій життєвий шлях, описаний у творі, невідривно пов’язаний з пригодами і може служити прикладом того, як не повинна жити дитина, причому незалежно від часу і суспільного устрою. Крім того, у твоєму образі Ч. Діккенс втілив типові для свого часу риси «дитини, що постійно переслідується», дитини, яка з перших хвилин народження не знала любові і доброти. Але при цьому ти єдина дитина, яка залишилася до кінця роману і єдина дитина, яка не втратила гідності і залишилася з чистою душею та совістю.
Мені дуже сподобалося, що завдяки силі свого характеру і природженого відчуття справедливості ти так і не став циніком, брехуном і злодієм.
Я побачив, що ти за своєю природою не тільки добрий і чутливий хлопчик (таких героїв у Ч. Діккенса багато), у тебе благородний і аристократичний образ думок, поведінка і навіть мова. І це попри те, що ти, Олівер, виріс у робітному будинку, де жодна дитина не відчувала доброго до неї ставлення, де діти бідняків не жили, а виживали. Ти, Олівер, природжений джентльмен.
За своє коротке дитинство ти зустрів багато поганих людей, побував в учнях у жорстокого трунаря, а потім опинився серед представників лондонського дна, кримінальників та повій. Ти випробував безліч страждань і поневірянь, тому вдвічі приємніше, що доля до тебе все ж таки була прихильною.
Дякувати Богові, гоніння і переслідування для тебе виявилися не вічними. Врешті решт, на своєму життєвому шляху ти зустрів добрих людей, які стали для тебе рідними. Ти дізнався про своїх батьків, а згодом отримав великий спадок. І дуже добре, що автор закінчує свій роман на щасливій ноті, яка дає мені сподівання на те, що до кінця життя ти, Олівер, залишишся чесною, доброю і благородною людиною, зустрінеш ще багато хороших людей і принесеш користь тим, хто буде поряд з тобою.
Дякую тобі, Олівер, за уроки життя. Усього тобі доброго і прощавай!
Твій прихильник».