Твір на тему: «Культура у моєму житті»
Чим для нас є культура? Як тлумачимо це слово ми, сучасне покоління? Для когось культура — це щось духовне, прекрасне, довершене; хтось асоціює культуру тільки з чарівними творами мистецтва: безперечними картинами, майстерно написаними літературними творами, з ніжними піснями чи вражаючими фільмами; а ще хтось зазначить, що культура — це загальноприйняті правила поведінки людини в певній ситуації, які допомагають уникнути непорозумінь і різноманітних проблем. Як бачите, тлумачень багато, і всі вони мають своє окреме значення. Я можу тільки додати, що культура в моєму житті займає значне, вагоме місце і супроводжує мене у всіх своїх можливих проявах.
Кожного ранку, йдучи на заняття, я намагаюсь дотримуватись культури поведінки в людних місцях, у громадському транспорті. Звичайно, іноді бувають ситуації, коли емоції переповнюють, і ти забуваєш вибачитися перед людиною, якій завдав певних незручностей, можеш поринути у власний світ і почати голосно говорити по телефону або слухати музику, так, нюансів багато, але зазвичай, я усіма силами намагаюсь не виступати за рамки, задані мені і кожному з нас культурою поведінки. Чомусь особливо болючою для мене є тема дотримання культури мовлення сучасними молодими людьми. Нездоровий сленг, суржик, нагромадження безглуздих слів, незрозумілих фраз і активне вживання нецензурної лексики — ось з цього і складається сьогочасна культура мовлення. Куди ж зникла наша рідна українська мова? Невже її краса більше не полонить молоді серця, не вражає наші душі? Забули калинову… Забули свою мову. А це і є нашою головною проблемою. Адже культура мовлення — це і є основою всього, це сила, яка формує благополучне суспільство. А ми цю силу втратили, знехтували нею, забули і наче назавжди викинули зі своїх життів. Та може саме час схаменутись? Може тоді, коли молодь заговорить красиво, ми станемо на щабель вищими і досягнемо більшого? Може тоді Україна заживе…
Але і до культури, яка виявляється у матеріальних витворах мистецтва, я не залишаюсь байдужою. Життя своє я проводжу за книжками, переглядами фільмів і спогляданням картин. Серйозно! Ще з дитинства захоплююсь літературою, адже саме завдяки книжкам поринаю у чудесний паралельний світ, де є тільки щастя і радість, а кожна проблема, що зустрічається, щасливо вирішується у самому кінці історії. Фільми — це взагалі окрема історія. Я, мабуть, передивилась вже близько тисячі кінокартин! Фільми — це справжнє мистецтво, де поєднуються багато людських умінь: акторська гра, уміння добре писати сценарії та знімати сам процес, уміння слідкувати за діями на майданчику та коригувати роботу акторів, майстерне володіння різноманітними програмами для комп’ютерного монтажу чи редагування звуків і багато інших. Тому залишатися осторонь такого грандіозного дійства я просто не можу. Щодо картин, то вони є моїм засобом відпочинку. Споглядаючи оці шедеври, душа моя і мозок знаходять гармонію, а я відпочиваю і просто насолоджуюсь красою, яку мені задарма дарують талановиті художники.
Тож культура — це невід’ємна частинка мого і, сподіваюсь, вашого життя. Я впевнена, що завдяки присутності оцим виявам культури у моїй буденності, я досі залишаюсь більш-менш адаптованою і цікавою людиною. Тому бажаю кожному не забувати про існування цього поняття і якомога активніше запроваджувати його у своє життя.