Твір на тему: «Книга подібна воді — дорогу проб’є усюди»


Рейтинг твору 5 на основі 1 голосів

У нас час книжки стають не надто популярними серед людей мого віку. Молодь усе частіше надає перевагу телевізору або комп’ютеру. Література з часом відходить на другий план. Та чи означає це, що люди стали зовсім байдужими до книжок?

У моїй родині гарну літературу цінували завжди. Моя мама з дитинства привчала мене любити книги. Коли я був зовсім маленьким, вона читала мені український фольклор. Я досі пам’ятаю ті добрі і повчальні казки. Саме завдяки своїй матусі я так рано познайомився з творами Кобзаря та інших класиків української літератури. Мене вражали сюжети, які використовували Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Потім мама відкрила для мене чудовий світ пригодницького роману. На моє чотирнадцятиріччя вона подарувала мені «Острів скарбів» Льюїса Стівенсона. Я так захопився цією історією! Я теж мріяв знайти схований скарб. А вже зараз я сам обираю книжки, які хочу прочитати. Я справді люблю літературу, тому дуже занепокоєний тим, що книжки зараз не надто шанують.

На День народження свого друга я придбав книжку. Це був «Острів скарбів». Я не очікував від нього надзвичайної реакції, адже він не любить читати. Цей хлопець краще годинами буде грати в комп’ютерні ігри, ніж прочитає кілька сторінок. Але мені хотілося, щоб він розширив свій кругозір. Тому ні на що не сподіваючись, я подарував йому книжку. Він ввічливо подякував, але був не надто задоволений. Але через тиждень він не міг перестати розповідати мені свої враження від прочитаного роману. Виявляється, що йому стало нудно, тому він вирішив трохи почитати. Хлопець думав, що на довго його не вистачить, а сам не помітив, як із кожною сторінкою заглиблювався в сюжете все більше і більше. Уже починало вечоріти, коли він дочитав останній розділ. Після того випадку я почав зустрічати його на шляху до бібліотеки. Я був вражений, що людина, яка ніколи не любила читати, може так захопитися літературою. Але я тільки підтримую його в цьому напрямку.

Отже, книжки не можуть втратити своє значення. Навряд чи можна знайти людину, яку б не зацікавили гарний сюжет, цікаві персонажі та несподівана кінцівка. А ще книжки є джерелом мудрості та досвіту, який можна черпати з їхніх сторінок. Я не вірю тим, хто говорить, що не любить читати. На мою думку, вони просто не тримали в руках по-справжньому «їхню» книжку. Адже правильно підібрана книга може змінити людину або навіть її життя. Саме так сталося з моїм другом, який відкрив у літературі цілий світ. І я повністю погоджуюсь із твердженням, що книга подібна воді — дорогу проб’є усюди.