Твір на тему: «Іван Богун – ватажок українського козацтва» за повістю Якова Качури «Іван Богун»
Ім’я одного з найвидатніших та найвідоміших козацьких полковників Івана Богуна, прославленого героя визвольної війни українського народу 1648-1654 років, дійшло до наших часів завдяки народним пісням та історичним думам.
На героїчну постать і славетні подвиги Івана Богуна звертали увагу багато українських поетів і письменників, серед яких і талановитий письменник Яків Качура. У його творі цей відважний козацький полковник зображений у трагічні для країни часи, в часи, коли майже вся Україна задихалася під ярмом польської шляхти. Саме тоді доведений до краю народ розпочав тривалу визвольну війну проте поневолювачів і відчайдушно боровся за волю. Одним з тих, хто став на чолі цієї боротьби, був і полковник Богун.
Під час боїв ворогам вдалося підступно захопити Богуна у полон. Та його не поспішали стратити, адже сам князь Ярема Вишневецький бажав мати сміливого козака своїм помічником і спільником. Князь чув про мужність і розум козака, і за те, що він перейде на бік шляхти,запропонував Богуну багатство і владу.
Але полонений, зв’язаний по рукам і ногам, тривав себе перед польським князем гордо і гідно, він нічого не боявся, вірив у свою правоту і свою силу, він беріг козацьку гідність перед жорстокими ворогами. Ця красива людина, сповнена завзяття, відваги і сили, яка з презирством ставилася до своїх ворогів, викликала повагу і захоплення князя Вишневецького.
Полковник Богун із зневагою відкинув пропозицію польського князя перейти на його бік, навіть загроза смерті на колу не могла змінити його рішення. Він не звертає уваги на наказ грізного пана і не стає перед ним навколішки. На коліна він стає тільки перед Богом, та й то за власною волею. Трохи пізніше Іван Богун заволодів зброєю ворога і, перемігши майже у безвихідній ситуації, утік з полону. Ця втеча була настільки неймовірною, що вороги прийняли його за чаклуна.
Розум, винахідливість і мужність Івана Богуна, талант вдалого полководця повною мірою проявилися у битві козаків і польського війська під Жовтими Водами. Ця битва стала першою, в якій поляки зазнали поразки. Готуючись до дуже важливої для українців битви, полковник діяв розсудливо і обережно, він беріг сили козаків і розважно очікував найбільш слушного часу для нападу на ворога. В бою Іван Богун був завжди попереду свого війська, власним прикладом надихаючи козаків на подвиги.
Усе своє життя полковник Іван Богун провів поряд з козаками. Він не тільки віддавав їм накази, а й просто розмовляв, жартував, сміявся, своїми дотепними витівками він підносив войовничий дух свого війська. Козаки дуже любили свого ватажка і готові були йти за ним у «вогонь і воду». Усе своє життя Іван Богун воював проти ворогів українського народу і цим заслужив у нього вічну вдячність і славу.