Твір на тему: «Імпресіонізм творів Григорія Косинки»
Григорій Косинка — видатний український новеліст, творчість якого припала на буремні пореволюційні часи: двадцяті роки минулого століття. Слід сказати, що новелістика цього талановитого митця має автобіографічне підґрунтя. Уся його творча спадщина налічує тридцять новел, більшість яких написані на три головні теми і містять усі ознаки імпресіонізму.
Перша і найголовніша тема новел Г. Косинки торкається проблем пореволюційного життя українських селян. Ідейні й стильові особливості новел на цю тему були сформовані під впливом традицій української модернової та імпресіоністської новели кінця ХІХ — початку ХХ століття. Письменнику були не байдужі ні дрімуча безпросвітність спекулянтів та інших декласованих елементів з новел «Троєкутний бій» та «Місячний сміх», ні кров переконаного у своїй правоті комуніста з новел «Темна ніч» та «Десять», ні рани обкраденого та й без того бідного селянства з новели «На буряки».
На менш важливою для Г. Косинки була й тема пореволюційної дійсності, якої він торкається у новелах «Заквітчаний сон», «Фавст», «В житах», «Політика», «Гармонія» та інших. У цих творах письменник прагнув піднести загальнолюдські цінності і довести їхню важливість у будь-яких умовах. Для цього він показав прагнення та болі українського народу в пореволюційну епоху, показав його радощі, його справедливість, мораль і добро. Своєрідним синтезом імпресіонізму і художніх роздумів автора про драматичне життя людей та випробування народу можна назвати дві його новели: «Гармонія» і «Фавст».
Ще одна тема новел Г. Косинки — страшні, криваві події громадянської війни. Про ці події письменник розповідає у новелах «Місячний сміх», «Десять», «Темна ніч» і «Мати». Слід сказати, що новела «Мати», твір символічного звучання, вважається одним з найцінніших здобутків української прози початку ХХ століття. Основною думкою таких новел Г. Косинки, як «Мати», «Політика» і «В житах», є ствердження трагічної дисгармонійності і недосконалості світобудови. Це доводить, що письменник бачив навколишній світ часто жорстоким і недосконалим, але водночас неповторним і прекрасним кожної миті.
Отже, імпресіонізм творів Г. Косинки не стоїть на заваді розуміння його творчості. Адже письменник писав тільки про те, що перепустив через своє серце, про те, що сам пережив і добре знав. Селяни, які жили з вірою у світле майбутнє, пореволюційна доба з усіма її проблемами — це те, через що Г. Косинка намагається відшукати відповідь на питання про сенс життя, це те, чому письменник присвятив свою творчість і своє життя.